Приказ № 227 - Гражданская оборона

Искупить свою/чужую вину кровью

Метафизически относительно дорогой ценой

Так зажмурим отважные очи

И распялим пошире рты

Направо и налево

Ведь это всё забудется

Как мусор

Как отрыжка пьяной совести,

А пока штрафные батальоны

Такой выбор дала Родина

Заград-отряды

Только вперёд ни шагу назад

Никто не дезертировал

Мне повезло, меня оставили здесь

Мне удалось и здесь я остался

Подстрелил кого-то из своих

И вот —

Там, где не выживут живые

Мы наступаем —

Ошеломительные луноходы, позаброшенные в звёздной пыли,

Вспоминающие неведомую землю —

Подставляя спины таким же Терпеливо дожидаясь полевой кухни

С генеральской похлебкой, королевской баландой.

В соответствии с военно-исторической наукой

Спокойная отчётливая сосредоточенность.

Познакомились на наблюдательном пункте

Взял закурить лица не помню

-Попал в окружение

Через сутки посмертно прибежал обратно —

Волчий вой обращённый к луне

Допели всё-таки до конца

Так, на всякий случай.

Захмелели бесшумно.

Очередная разведка боем

И, гибельно силой влекомые,

Вновь поднялись из окопов

В свой последний отчаянный рост,

Поливая из пулемётов ночную пустоту

Подрывались на минах

Мокли в студеной воде.

При первых признаках рассвета

Валились в окопы

Часть оставалась лежать на снегу

Полевая кухня эти потери не учитывала

Этому виду свойственно убивать себе подобных

И снова бросали в прорыв

Никто не щадил

Никого не щадили

Универсальные условия выживания,

Санитарно-бытовые парадоксы обыденного сознания

И феномен зайца,

Сидящего в траве,

Покрытой капельками росы.

Спокутувати свою/чужу вину кров'ю

Метафізично відносно дорогою ціною

Так заплющимо відважні очі

І розп'ятимемо ширші роти

Праворуч і ліворуч

Адже це все забудеться

Як сміття

Як відрижка п'яної совісті,

А поки штрафні батальйони

Такий вибір дала Батьківщина

Загород-загони

Тільки вперед ні кроку назад

Ніхто не дезертував

Мені пощастило, мене залишили тут

Мені вдалося і тут я залишився

Підстрелив когось зі своїх

І ось -

Там, де не виживуть живі

Ми наступаємо —

Приголомшливі місяцеходи, занедбані в зоряному пилу,

Згадують невідому землю —

Підставляючи спини таким Терпіливо чекаючи польової кухні

З генеральською юшкою, королівською баландою.

Відповідно до військово-історичної науки

Спокійна виразна зосередженість.

Познайомились на наглядовому пункті

Взяв закурити особи не пам'ятаю

-Потрапив в оточення

Через добу посмертно прибіг назад.

Вовче виття звернене до місяця.

Достигли все-таки до кінця

Так, на всякий випадок.

Захмеліли безшумно.

Чергова розвідка боєм

І, згубно силою тягнуть,

Знов піднялися з окопів

У свій останній відчайдушний зріст,

Поливаючи з кулеметів нічну порожнечу

Підривалися на мінах

Мокли у студенній воді.

При перших ознаках світанку

Валилися в¦копи

Частина залишалася лежати на снігу

Польова кухня ці втрати не враховувала

Цьому виду властиво вбивати собі подібних

І знову кидали в прорив

Ніхто не щадив

Нікого не щадили

Універсальні умови виживання,

Санітарно-побутові парадокси повсякденної свідомості

І феномен зайця,

Який сидить у траві,

Покрита крапельками роси.