Белое безмолвие - Гражданская оборона

Все года, и века, и эпохи подряд

Всё стремится к теплу от морозов и вьюг

Почему ж эти птицы на север летят

Если птицам положено только на юг?

Слава им не нужна и величие

Вот под крыльями кончится лёд

И найдут они счастье птичее

Как награду за дерзкий полёт!

Что же нам не жилось, что же нам не спалось?

Что нас выгнало в путь по высокой волне?

Нам сиянья пока наблюдать не пришлось

Это редко бывает — сиянья в цене!

Тишина.

Только чайки — как молнии

Пустотой мы их кормим из рук

Но наградою нам за безмолвие

Обязательно будет звук!

Как давно снятся нам только белые сны

Все другие оттенки снега занесли

Мы ослепли давно от такой белизны

Но прозреем от чёрной полоски земли

Наше горло отпустит молчание

Наша слабость растает как тень

И наградой за ночи отчаянья

Будет вечный полярный день!

Север, воля, надежда.

Страна без границ

Снег без грязи — как долгая жизнь без вранья

Вороньё нам не выклюет глаз из глазниц

Потому что не водится здесь воронья

Кто не верил в дурные пророчества

В снег не лёг ни на миг отдохнуть

Тем наградою за одиночество

Должен встретиться кто-нибудь!

Усі роки, і століття, і епохи поспіль

Все прагне до тепла від морозів і завірюх

Чому ж ці птахи на північ летять

Якщо птахам належить лише на південь?

Слава їм не потрібна і велич

Ось під крилами скінчиться лід

І знайдуть вони щастя пташине

Як нагороду за зухвалий політ!

Що ж нам не жилося, що нам не спалося?

Що нас вигнало в дорогу високою хвилею?

Нам сяйва поки що спостерігати не довелося

Це рідко буває – сяйва в ціні!

Тиша.

Тільки чайки - як блискавки

Порожнечею ми їх годуємо з рук

Але нагородою нам за безмовність

Обов'язково буде звук!

Як давно сняться нам лише білі сни

Усі інші відтінки снігу занесли

Ми засліпли давно від такої білизни

Але прозріємо від чорної смужки землі

Наше горло відпустить мовчання

Наша слабкість розтане як тінь

І нагородою за ночі відчаю

Буде вічний полярний день!

Північ, воля, надія.

Країна без кордонів

Сніг без бруду - як довге життя без брехні

Вороння нам не виклює очей з очних ямок

Тому що не водиться тут вороння

Хто не вірив у погані пророцтва

У сніг не ліг ні на мить відпочити

Тим нагородою за самотність

Мусить зустрітися хтось!