Desolation Row - Grateful Dead

They’re selling postcards of the hanging

They’re painting the passports brown

The beauty parlor is filled with sailors

The circus is in town

Here comes the blind commissioner

They’ve got him in a trance

One hand is tied to the tight-rope walker

The other is in his pants

And the riot squad, they’re restless

They need somewhere to go

As Lady and I look out tonight

From Desolation Row

Cinderella, she seems so easy

«It takes one to know one», she smiles

And puts her hands in her back pockets

Bette Davis style

And in comes Romeo, he’s moaning

«You Belong to Me I Believe»

And someone says, «You're in the wrong place my friend

You’d better leave»

And the only sound that’s left

After the ambulances go

Is Cinderella sweeping up

On Desolation Row

Now the moon is almost hidden

The stars are beginning to hide

The fortune-telling lady

Has even taken all her things inside

All except for Cain and Abel

And The Hunchback of Notre Dame

Everybody is making love

Or else expecting rain

And the Good Samaritan, he’s dressing

He’s getting ready for the show

He’s going to the carnival tonight

On Desolation Row

Ophelia, she’s 'neath the window

For her I feel so afraid

On her twenty-second birthday

She already is an old maid

To her, death is quite romantic

She wears an iron vest

Her profession’s her religion

Her sin is her lifelessness

And though her eyes are fixed upon

Noah’s great rainbow

She spends her time peeking

Into Desolation Row

Einstein, disguised as Robin Hood

With his memories in a trunk

Passed this way an hour ago

With his friend, a jealous monk

Now he looked so immaculately frightful

As he bummed a cigarette

Then he went off sniffing drainpipes

And reciting the alphabet

You would not think to look at him

But he was famous long ago

For playing the electric violin

On Desolation Row

Dr. Filth, he keeps his world

Inside of a leather cup

But all his sexless patients

They’re trying to blow it up

Now his nurse, some local loser

She’s in charge of the cyanide hole

And she also keeps the cards that read

«Have Mercy on His Soul»

They all play on the pennywhistle

You can hear them blow

If you lean your head out far enough

From Desolation Row

Across the street they’ve nailed the curtains

They’re getting ready for the feast

The Phantom of the Opera

In a perfect image of a priest

They are spoon feeding Casanova

To get him to feel more assured

Then they’ll kill him with self-confidence

After poisoning him with words

And the Phantom’s shouting to skinny girls

«Get outta here if you don’t know

Casanova is just being punished for going

To Desolation Row»

At midnight all the agents

And the superhuman crew

Come out and round up everyone

That knows more than they do

Then they bring them to the factory

Where the heart attack machine

Is strapped across their shoulders

And then the kerosene

Is brought down from the castles

By insurance men who go

Check to see that nobody is escaping

To Desolation Row

Praise be to Nero’s Neptune

The Titanic sails at dawn

Everybody’s shouting

«Which side are you on?»

And Ezra Pound and T. S. Eliot

Fighting in the captain’s tower

While calypso singers laugh at them

And fishermen hold flowers

Between the windows of the sea

Where lovely mermaids flow

And nobody has to think too much

About Desolation Row

Yes, I received your letter yesterday

About the time the doorknob broke

When you asked me how I was doing

Was that some kinda joke?

All these people that you mention

Yes, I know them, they’re quite lame

I had to rearrange their faces

And give them all another name

Right now I can’t read too good

Don’t send me no more letters, no

Not unless you mail them

From Desolation Row

Вони продають листівки з висінням

Вони фарбують паспорти в коричневий колір

Салон краси заповнений моряками

Цирк у місті

Ось приходить сліпий комісар

Вони ввели його в транс

Одна рука прив’язана до канатоходу

Інший у штанях

А спецзагін, вони неспокійні

Їм потрібно кудись піти

Як ми з Леді спостерігаємо сьогодні ввечері

З пустелі

Попелюшка, вона здається такою легкою

«Для того, щоб його знати, треба», — посміхається вона

І кладе руки в задні кишені

Стиль Бетт Девіс

І приходить Ромео, він стогне

«Ти належиш мені, я вірю»

А хтось каже: «Ти не в тому місці, друже

Тобі краще піти»

І єдиний звук, який залишився

Після їдуть машини швидкої допомоги

Чи підмітає Попелюшка

У ряді Desolation

Тепер місяць майже прихований

Зірки починають ховатися

Дама-ворожка

Навіть забрала всі свої речі всередину

Усі, крім Каїна та Авеля

І Горбань із Нотр-Дама

Усі займаються коханням

Або чекайте дощу

А добрий самарянин одягається

Він готується до шоу

Сьогодні ввечері він збирається на карнавал

У ряді Desolation

Офелія, вона «під вікном».

За неї я так боюся

На її двадцять другий день народження

Вона вже стара діва

Для її смерть досить романтична

Вона носить залізну жилетку

Її професія - це її релігія

Її гріх — її безжиття

І хоча її очі прикуті

Велика веселка Ноя

Вона проводить свій час, заглядаючи

Into Desolation Row

Ейнштейн, переодягнений у Робіна Гуда

З його спогадами в кофру

Пройшов сюди годину тому

Зі своїм другом, ревнивим ченцем

Тепер він виглядав таким бездоганно жахливим

Коли він закурив сигарету

Потім він пішов понюхати водостічні труби

І читати алфавіт

Ви б не подумали подивитися на нього

Але він був відомий давно

Для гри на електричній скрипці

У ряді Desolation

Доктор Філт, він зберігає свій світ

Усередині шкіряної чашки

Але всі його безстатеві пацієнти

Вони намагаються його підірвати

Тепер його медсестра, якась місцева невдаха

Вона відповідає за ціанідну діру

І вона також зберігає картки, які читаються

«Помилуй його душу»

Усі вони грають на свісток

Ви чуєте, як вони дують

Якщо ви нахилите голову досить далеко

З пустелі

Через дорогу прибили штори

Вони готуються до свята

Привид опери

У ідеальному образі священика

Вони годують Казанову з ложки

Щоб змусити почути себе впевненіше

Тоді вони вб’ють його самовпевненістю

Після отруїла його словами

І Фантом кричить худим дівчатам

«Іди звідси, якщо не знаєш

Казанову просто карають за те, що він пішов

До Desolation Row»

Опівночі всі агенти

І надлюдський екіпаж

Виходьте і збирайте всіх

Це знає більше, ніж вони

Потім вони привозять їх на фабрику

Де інфаркт машина

Перев’язаний через плечі

А потім гас

Знесений із замків

За страхуванням чоловіків, які їдуть

Перевірте, чи ніхто не втікає

До Desolation Row

Слава Нептуну Нерона

Титанік відпливає на світанку

Всі кричать

«На якій ти стороні?»

І Езра Паунд і Т. С. Еліот

Бій у капітанській вежі

У той час як співаки каліпсо сміються над ними

А рибалки тримають квіти

Між вікнами моря

Де течуть милі русалки

І ніхто не повинен думати занадто багато

Про Desolation Row

Так, я отримав вашого листа вчора

Приблизно в той час, коли зламалася дверна ручка

Коли ти запитав мене, як у мене справи

Це був якийсь жарт?

Усі ці люди, яких ви згадуєте

Так, я їх знаю, вони досить кульгаві

Мені довелося змінити їхні обличчя

І дати їм усі інші імена

Зараз я не можу читати добре

Не надсилайте мені більше листів, ні

Ні, якщо ви не відправите їх поштою

З пустелі