Death Of An Optimist // Intro - grandson

He’s in the sound of the song that was sung to an empty room

The last light from the sun that was set too soon

In the tremble of the man who never shot his shot

In the gravestone, sitting on a worn-out plot

In the long lost echo of the «Why not me?»

Who never moved on, never let bygones be

In the blood from the war that history forgot

In the unsolved crime and the memory lost

I never thought it’d come to this (I never thought it’d come to this)

Death of an optimist

Death of an optimist

He’s in the cry from a boy who was left unattended

In the agenda of the unoffended

Now presenting a horror story or a happy ending

Depending on which one of us is pretending

In the shame of a past repeated and reenacted

Truth that was redacted, youth that never lasted

In the protest the news never reported

The American Dream that got deported

I never thought it’d come to this

Death of an optimist

Death of an optimist

Death of an optimist

Death of an optimist

Death of an optimist

Death of an optimist

Він у звучанні пісні, яку співали у порожню кімнату

Останнє світло сонця, яке зайшло занадто рано

У тремтінні людини, яка ніколи не стріляла

У надгробку, що сидить на зношеній ділянці

У давно втраченому відлунні «Чому не я?»

Хто ніколи не рухався далі, ніколи не залишає минуле

У крові війни, яку забула історія

У нерозкритому злочині та втраченій пам’яті

Я ніколи не думав, що до цього дійде (Я ніколи не думав, що до цього дійде)

Смерть оптиміста

Смерть оптиміста

Він плаче від хлопчика, якого залишили без нагляду

У порядку неображених

Тепер представляю історію жахів або хеппі-енд

Залежно від того, хто з нас прикидається

У соромі повтореного та відтвореного минулого

Правда, яка була відредагована, молодість, яка ніколи не тривала

У протесті новини ніколи не повідомляли

Американська мрія, яку депортували

Я ніколи не думав, що до цього дійде

Смерть оптиміста

Смерть оптиміста

Смерть оптиміста

Смерть оптиміста

Смерть оптиміста

Смерть оптиміста