Glut - Grafi

Mache keine Pause wenn ich schreib

Licht gedimmt ich rauche einen Zweig

Fliege hoch, ich laufe durch die Zeit

Wenn der Totengräber nach der Schaufel greift

Seele ist unsterblich wie ein Geist

In der Urne meine Asche — Sie ist weiß

Das sind nur Träume aber alles wird mal Eins

Morgenfrost und das (Und das) Wasser wird zu Eis

Tage werden länger

Nächte werden kurz

Schnee is geschmolzen

Pollen in der Luft

Morgennebel hängt so wie ein Tuch

Zwischen Tannenbäumen dort unten (Unten — unten) in der Schlucht

Azurblauer Himmel durch den ich schweb

Wiesen voller Gräser und voll mit Klee

Kann alle meine Leute von hier oben sehn

Während ich ganz langsam von der Erde geh

Uhren laufen schneller

Tage werden länger

Licht scheint immer heller

Komm der Sonne näher

Wenn mein Leben wie eine Narzisse verwelkt

Leuchtet das Polarlicht am Himmelszelt

Verlasse als Sternenstaub diese Welt

Hinterlasse meine Asche

Hoff das ihr an mich denkt

Tage werden länger

Nächte werden kurz

Schnee is geschmolzen

Pollen in der Luft

Morgennebel hängt so wie ein Tuch

Zwischen Tannenbäumen dort unten (Unten — unten) in der Schlucht

Azurblauer Himmel durch den ich schweb

Wiesen voller Gräser und voll mit Klee

Kann alle meine Leute von hier oben sehn

Während ich ganz langsam von der Erde geh

Не зупиняйся, коли я пишу

Світло приглушене Я курю гілочку

Лети високо, я біжу крізь час

Коли могильник до лопати тягнеться

Душа безсмертна, як дух

В урні мій прах — Він білий

Це лише мрії, але все буде одне

Ранковий мороз і (І) вода перетворюється на лід

дні стають довшими

ночі стають короткими

Сніг розтанув

пилок у повітрі

Ранковий туман висить, як полотно

Між ялинами там (внизу — внизу) в яру

Лазурне небо, по якому я пливу

Луки повні трави та конюшини

Звідси видно всіх моїх людей

Коли я повільно йду з лиця землі

Годинники бігають швидше

дні стають довшими

Світло завжди світить яскравіше

Підійди ближче до сонечка

Коли моє життя зів'яне, як нарцис

Чи світить полярне сяйво в небесному наметі

Залиште цей світ як Зоряний пил

залиш мій прах

Сподіваюся, ти думаєш про мене

дні стають довшими

ночі стають короткими

Сніг розтанув

пилок у повітрі

Ранковий туман висить, як полотно

Між ялинами там (внизу — внизу) в яру

Лазурне небо, по якому я пливу

Луки повні трави та конюшини

Звідси видно всіх моїх людей

Коли я повільно йду з лиця землі