Я всегда помню о главном - Градусы

Я не могу, когда смотрю на неё.

Когда не знаю, на ком ещё сидит так бельё.

Когда во время взрыва — по телу дрожь бежит.

Конечно, потому, что она рядом лежит.

Она бойцов и женщин находит.

Она, не пригнувшись, по окопам ходит.

Она может даже лица штопать.

Забыть ее невозможно!

Легче трамвай прохлопать.

Я всегда помню о главном, когда засыпаю плавно.

Я не вернусь домой, если в моём городе пропал дом твой.

Я всегда помню о главном, когда засыпаю плавно.

Я не вернусь домой, если в моём городе пропал дом твой.

Она бы и петь могла, и сняться в кино.

Она из тех, кто верит, что жизнь не только говно.

И на уродов, моду, породу ей наплевать.

И я бы, наверно, всё отдал, чтобы ещё узнать:

Как руки её обнимать умеют,

И от голоса её теплом повеет.

Она может предсказывать погоду.

Забыть её невозможно — легче уйти под воду.

Я всегда помню о главном, когда засыпаю плавно.

Я не вернусь домой, если в моём городе пропал дом твой.

Я всегда помню о главном, когда засыпаю плавно.

Я не вернусь домой, если в моём городе пропал дом твой.

Когда в радио пьяный басист.

Когда кроет матом таксист.

Когда я не совсем трезв, я хочу тебя видеть без...

Между нами всего метр.

Нам не нужен проспект и ветер.

В промежутках зубной боли, вспоминаю о твоей роли.

Я всегда помню о главном, когда засыпаю плавно.

Я не вернусь домой, если в моём городе пропал дом твой.

Я всегда помню о главном, когда засыпаю плавно.

Я не вернусь домой, если в моём городе пропал дом твой.

Я не можу, коли дивлюся на неї.

Коли не знаю, на кому ще сидить така білизна.

Коли під час вибуху — тілом тремтить.

Звичайно, тому, що вона поряд лежить.

Вона бійців та жінок знаходить.

Вона, не пригнувшись, ходить по окопах.

Вона навіть може обличчя штопати.

Забути її неможливо!

Легше трамвай проляпати.

Я завжди пам'ятаю про головне, коли засинаю плавно.

Я не повернуся додому, якщо в моєму місті зник будинок твій.

Я завжди пам'ятаю про головне, коли засинаю плавно.

Я не повернуся додому, якщо в моєму місті зник будинок твій.

Вона б і співати могла і знятися в кіно.

Вона з тих, хто вірить, що життя не лише гівне.

І на виродків, моду, породу їй начхати.

І я б, напевно, все віддав, щоб дізнатися:

Як руки її обіймати вміють,

І від голосу її теплом повіяє.

Вона може прогнозувати погоду.

Забути її неможливо – легше піти під воду.

Я завжди пам'ятаю про головне, коли засинаю плавно.

Я не повернуся додому, якщо в моєму місті зник будинок твій.

Я завжди пам'ятаю про головне, коли засинаю плавно.

Я не повернуся додому, якщо в моєму місті зник будинок твій.

Коли у радіо п'яний басист.

Коли криє матом таксист.

Коли я не зовсім тверезий, я хочу тебе бачити без...

Між нами лише метр.

Нам не потрібен проспект та вітер.

У проміжках зубного болю згадую про твою роль.

Я завжди пам'ятаю про головне, коли засинаю плавно.

Я не повернуся додому, якщо в моєму місті зник будинок твій.

Я завжди пам'ятаю про головне, коли засинаю плавно.

Я не повернуся додому, якщо в моєму місті зник будинок твій.