The Butcher Boy - Grada

In London city where I did dwell

A butcher boy, I loved right well

He courted me, my life away

But now with me, he will not stay

I wish, I wish, I wish in vain

I wish I was a maid again

A maid again I ne’er will be

'Till cherries grow on an ivy tree

I wish my baby it was born

And smiling on its daddy’s knee

And me poor girl to be dead and gone

With the long green grass growing over me

She went upstairs to go to bed

And calling to her mother said

«Give me a chair 'till I sit down

And a pen and ink 'till I write down»

At every word she dropped a tear

And at every line cried «Willie dear

Oh, what a foolish girl was I

To be led astray by a butcher boy»

He went upstairs and the door he broke

He found her hanging from a rope

He took his knife and he cut her down

And in her pocket, these words he found

Oh, make my grave large, wide and deep

Put a marble stone at my head and feet

And in the middle, a turtle dove

That the world may know, that I died for love

У місті Лондон, де я жив

Хлопчик-різник, якого я дуже любив

Він залицявся до мене, моє життя геть

Але тепер зі мною він не залишиться

Бажаю, бажаю, бажаю даремно

Я хотіла б знову бути покоївкою

Знову покоївкою я більше не буду

«Поки виростуть вишні на плющі

Я бажаю, щоб моя дитина народилася

І посміхається на колінах свого тата

А я, бідна дівчина, померла й пішла

З довгою зеленою травою, що росте наді мною

Вона піднялася нагору, щоб лягти спати

І подзвонила своїй матері сказала

«Дайте мені стілець, поки я не сяду

І перо та чорнило, поки я не запишу»

На кожне слово вона ротала сльозу

І на кожному рядку кричали «Віллі дорогий

Ой, якою я була дурною дівчиною

Бути збитим хлопчиком-різником»

Він піднявся нагору і зламав двері

Він знайшов її повішеною на мотузці

Він взяв свій ніж і порізав її

І в її кишені він знайшов ці слова

О, зроби мою могилу великою, широкою та глибокою

Покладіть мармуровий камінь мені на голову та ноги

А посередині горлиця

Щоб світ знав, що я помер за любов