Осенняя - Горячие головы

Припев:

А с нами осень гуляет по Москве,

А с нами осень лисицей на траве

Виляет, рыжая, хвостом, как будто слышала о том,

Как я отчаянно «люблю» сказал тебе.

Лето пробежало по бульварам ветерком,

Лето пробежало, ну, а ты всё не о том,

О чём-то о своём —

Забыла, видимо, что мы вдвоём.

Забыла, видимо, что мы вдвоём —

Друзья, подруги, фильмы!

Шумная столица, всюду лица и зонты.

Шумная столица — знаю, осень любишь ты.

И я дарю цветы,

Встав на колени, я дарю цветы.

Встав на колени, я дарю цветы —

Смеёшься ты!

Припев.

Ты безумно рада — наконец-то я созрел.

Ты безумно рада — вышло всё как я хотел.

В глазах твоих больших

Я вижу море, утопаю в них.

Я вижу море, утопаю в них —

Прощай, любимый город!

Лужи отражают, провожают облака.

Лужи отражают, но не знаю я пока,

Что скажешь ты в ответ —

Вполне возможно, ты ответишь «нет».

Вполне возможно, ты ответишь «нет» —

Я жду ответ!

Припев.

Приспів:

А з нами осінь гуляє по Москві,

А з нами осінь лисицею на траві

Виляє, руда, хвостом, ніби чула про той,

Як я відчайдушно «люблю» сказав тобі.

Літо пробігло по бульварах вітерцем,

Літо пробігло, ну, а ти все не про том,

Про щось про своє?

Забула, мабуть, що ми вдвох.

Забула, мабуть, що ми вдвох

Друзі, подруги, фільми!

Галаслива столиця, всюди обличчя та парасольки.

Галаслива столиця — знаю, осінь любиш ти.

І я дарую квіти,

Вставши на коліна, я дарую квіти.

Вставши на коліни, я дарую квіти —

Смієшся ти!

Приспів.

Ти шалено рада — нарешті я дозрів.

Ти шалено рада — вийшло все як я хотів.

У очах твоїх великих

Я бачу море, потопаю в них.

Я бачу море, потопаю в ніх —

Прощавай, улюблене місто!

Калюжі відбивають, проводжають хмари.

Калюжі відображають, але не знаю я поки,

Що скажеш ти в відповідь —

Цілком можливо, ти відповиш «ні».

Цілком можливо, ти відповиш «ні»

Я чекаю відповідь!

Приспів.