Kuća Slomljenog Srca - Goran Karan

Jos ponekad pomislim

da sam s tobom

jos pred Bogom

dijelimo zlo i dobro

jos ti stoje kovcezi poluprazni

i ti, mila, jos si tu, k’o po kazni

Medju nama pustinja

k’o na dlanu

svaka rijec nam otvara

novu ranu

ja bih da te dodirnem

da te vratim

ne znam kako, reci mi Ovo je kuca slomljenog srca

samo joj tuga na vrata kuca

milijun suza u nju se slilo

ma briga tebe, lako ti bilo

ovo je kuca slomljenog srca

Ujutro se probudim, tebe nema

pokraj mene usnula druga zena

gdje je moja jedina

koja umije, svaki pogled

da razumije

Я все ще іноді думаю

що я з тобою

ще перед Богом

ми поділяємо зло і добро

твої труни ще напівпорожні

а ти, милий, ще там, наче по карі

Пустеля між нами

як на долоні

кожне слово відкривається нам

нова рана

Я б хотів до тебе доторкнутися

щоб повернути тебе

Я не знаю як, скажи мені Це будинок розбитого серця

тільки смуток стукає в її двері

мільйон сліз текли в неї

Мені байдуже, тобі було легко

це дім розбитого серця

Я прокидаюся вранці, тебе немає

поруч зі мною заснула інша жінка

де мій єдиний

хто може, кожен погляд

зрозуміти