Echo - Gon

Not only is it unfair

But I’m not having fun here

Sick of exchanging my deepest thoughts with your dumb stares

Times of my anguish, lie in my basement

Lights off, trying to recite rhymes in sign language

I’m anxiously pacing this room, standing obsolete

My hands are locked in grief

Even my shadows mocking me

Drink half the potion, wings snatched in motion

Manufactured hearts and shrink wrapped emotions

I have to leave this place, it’s evil how

The people who tend to speak the loudest always have the least to say

I am Jack’s smirking revenge

I am pieces of Jack, now wondering why paraffin never worked for me then

Conversing with pens

Complaining to myself about myself

About complaining to myself

About myself and so on

The rifle I blasted

It’s the same cycle I’m trapped in

Gettin sliced by the same insane psycho I laughed at

I guess, in many ways, MCing is the art of

Wasting one’s life complaining bout it

Till it falls crushed

Lower middle class to middle class

To skipping class, to spitting raps

To scribbling facts to build his track

Before my heart busts

If I ever reach the dream, I’ll let it Echo

Repeat the scene and let it Echo

If I ever need to leave, I’ll let it Echo

Please believe I’ll let it Echo

If I ever meet defeat, I’ll let it Echo

Delete the scene and let it Echo

If I ever cease to breathe, I’ll let it echo

Release the scream and let it Echo

I am no longer a scarecrow in a field of happy faces

But I must admit I love the rusted fist I ran away with

Pass my days counting pieces of my former mood

Giving pointers to the Roman guards that they’re sending in to torture you

Look for what’s hidden and stood reminiscing

All those times I nodded at you like I understood when I didn’t

Logic with half proof And I would not even

Conscious but can’t move Wanna stop breathing

He was stripped of his stones But I can’t stand the glass room

And then locked in a glass room That you all have locked me in

STOP IT!

I can’t dude

You dropped it?

I had to

I want a clean shot like getting popped in a bathroom

(…) by these damn Joes

No offered rest stops

Flowing with the energy that throws off your head box

Confused?

I will not sell style for commission

When in my day I’m already 12 hours in prison

It’s like…

If I ever reach the dream, I’ll let it Echo

Repeat the scene and let it Echo

If I ever need to leave, I’ll let it Echo

Please believe I’ll let it Echo

If I ever meet defeat, I’ll let it Echo

Delete the scene and let it Echo

If I ever cease to breathe, I’ll let it echo

Release the scream and let it Echo

She’s so hard to get attention from

He let his tension run

Loosened his ring to fight with his flaws and his resentment won

Self hate is the aftermath

Partly cause it’s pedigree and partly cause he’ll never be

The man that she would rather have

Invisible monster

Innocent militant feeling his heart thump in his neck

While her neglect’s ripping his ligaments

He’s sick of the show front

The whole public is rope judges

No, nothing, won’t budge

She don’t love him

So fuck it

Now he’s on some suffocating protest of air pollution

Wears his Prudence on his prosthetic passion to scare the humans

Compared illusions

Trying to convince himself that she don’t exist

But he’s too weak to smile, it’s easier to moan and bitch

Maybe he’d rather just dwell in her firm grip

Maybe he’s sick of talking about himself in third person

On the other hand, in this case the left one

I limp with a back full of blades

And a handful of breadcrumbs

Dropped them now I stand twerked

I wear my heart on my sleeve

But this Summer’s too hot to wear a damn shirt

Land hurt and fall victim

I know it’ll take more than beats

And words that rhyme to solve this one

If I ever reach the dream, I’ll let it Echo

Repeat the scene and let it Echo

If I ever need to leave, I’ll let it Echo

Please believe I’ll let it Echo

If I ever meet defeat, I’ll let it Echo

Delete the scene and let it Echo

If I ever cease to breathe, I’ll let it echo

Release the scream and let it Echo

Це не тільки несправедливо

Але мені тут не весело

Набридло обмінюватися своїми найглибшими думками з твоїми німими поглядами

Часи моїх мук, лежіть у моєму підвалі

Вимикає світло, намагається читати рими мовою жестів

Я з тривогою ходжу по цій кімнаті, стою застарілим

Мої руки замкнені в горі

Навіть мої тіні знущаються з мене

Випийте половину зілля, вихопивши крила

Виготовлені серця та стиснуті емоції

Я мушу покинути це місце, це погано

Люди, які мають тенденцію говорити найголосніше, завжди мають найменше що сказати

Я — усміхнена помста Джека

Я части Джека, тепер дивуюся, чому тоді парафін ніколи не працював на мене

Розмова з ручками

Скаржитися собі на себе

Про те, щоб скаржитися на себе

Про себе тощо

Гвинтівку, яку я підірвав

Це той самий цикл, в якому я потрапив у пастку

Мене розрізав той самий божевільний псих, з якого я сміявся

Мені здається, багато в чому MCing — це мистецтво

Втратити своє життя на скарги на це

Поки не впаде роздавленим

Нижчий середній клас до середнього класу

Щоб пропускати заняття, плювати на реп

Щоб написувати факти, щоб побудувати свій слід

До того, як моє серце розривається

Якщо я колись досягну мрії, я дозволю їй відлуняти

Повторіть сцену й дозвольте їй відлуняти

Якщо мені колись потрібно буде піти, я дозволю це відлуняти

Будь ласка, повірте, я дозволю Echo

Якщо я коли зазнаю поразку, я дозволю відлуніти

Видаліть сцену й дозвольте їй відлуняти

Якщо я коли перестану дихати, я дозволю відлуніти

Звільніть крик і дайте йому відлунити

Я більше не опудало на полі щасливих облич

Але я мушу визнати, що мені подобається заіржавілий кулак, з яким я втік

Проводьте мої дні, рахуючи шматочки мого колишнього настрою

Давайте вказівки римським гвардійцям, яких вони посилають , щоб мучити вас

Шукайте те, що приховано і що згадується

Усі ті рази я кивав на вам, як я розумів, коли не розумів

Логіка з напівдоказом І я б навіть не став

У свідомості, але не може рухатися. Хочу перестати дихати

У нього зняли каміння, але я терпіти не можу скляну кімнату

А потім замкнувся в скляній кімнаті, в якій ви всі мене замкнули

ЗУПИНИ ЦЕ!

Я не можу, чувак

Ти кинув його?

Мені довелося

Я бажаю чистого кадру, наче мене заскочили у ванну

(…) цими проклятими Джо

Немає пропонованих зупинок для відпочинку

Течія з енергією, яка скидає з вашої голови

Розгублений?

Я не продам стиль за комісію

Коли в мій день я вже 12 годин у в’язниці

Це як…

Якщо я колись досягну мрії, я дозволю їй відлуняти

Повторіть сцену й дозвольте їй відлуняти

Якщо мені колись потрібно буде піти, я дозволю це відлуняти

Будь ласка, повірте, я дозволю Echo

Якщо я коли зазнаю поразку, я дозволю відлуніти

Видаліть сцену й дозвольте їй відлуняти

Якщо я коли перестану дихати, я дозволю відлуніти

Звільніть крик і дайте йому відлунити

На неї так важко привернути увагу

Він впустив свою напругу

Послабив кільце, щоб боротися зі своїми недоліками, і його образа перемогла

Наслідком є ​​ненависть до себе

Частково тому, що це родовід, а частково тому, що він ніколи не буде

Чоловік, якого вона воліла б мати

Невидимий монстр

Невинний бойовик, відчуваючи, як його серце б’ється в шиї

Поки її недбалість розриває йому зв’язки

Йому набридла виставка

Вся громадськість — судді

Ні, нічого, не зрушиться

Вона його не любить

Тож до біса

Тепер він на задушливому протесті проти забруднення повітря

Його Розсудливість надягає на свою пристрасть до протезів, щоб налякати людей

Порівняв ілюзії

Намагаючись переконати себе, що її не існує

Але він занадто слабкий, щоб усміхатися, легше стогнати й стертися

Можливо, він волів би просто триматися в її міцній хватці

Можливо, йому набридло говорити про себе в третій особі

З іншого боку, у цьому випадку лівий

Я кульгаю зі спиною, повною лез

І жменю панірувальних сухарів

Кинув їх, я стою тверк

Я ношу серце на рукаві

Але цього літа занадто спекотно, щоб носити прокляту сорочку

Земля постраждала і стала жертвою

Я знаю, що це займе більше, ніж удари

І слова, які римуються, щоб вирішити цю проблему

Якщо я колись досягну мрії, я дозволю їй відлуняти

Повторіть сцену й дозвольте їй відлуняти

Якщо мені колись потрібно буде піти, я дозволю це відлуняти

Будь ласка, повірте, я дозволю Echo

Якщо я коли зазнаю поразку, я дозволю відлуніти

Видаліть сцену й дозвольте їй відлуняти

Якщо я коли перестану дихати, я дозволю відлуніти

Звільніть крик і дайте йому відлунити