Рваньё - ГЛУМ

Жизнь замирает в экстазе

Я просыпаюсь под лунные фазы

В уши насыпают дешёвые фразы

Мой новый взгляд на мир косоглазый

Как ребенок, что недоразвит

Я — ужасно прекрасен

Мой музон слегка безобразен

Тебе понравится он, но не сразу

Человекообразие плоско,

А моя философия космос

Когда мне становится тошно

Я разношу все победоносно

Под стуками каблуков разбегаются мыши, слышишь

Подвальная песня, торжественный выход

Свободная ниша, но выше

Поднимется солнце, затмив всю черноту

Палящее солнце качает прям на лету

И так безнадежно земля поедает толпу

О томное счастье мое

Поминальные песни на ушко поет

Пронизывает меня, как копьё

Раскромсало и я, как рваньё

Життя завмирає в екстазі

Я прокидаюся під місячні фази

Вуха насипають дешеві фрази

Мій новий погляд на світ косоокий

Як дитина, що недорозвинена

Я—жахливо прекрасний

Мій музон злегка потворний

Тобі сподобається він, але не відразу

Людиноподібність плоска,

А моя філософія космос

Коли мені стає нудно

Я розношу все переможно

Під стуками каблуків розбігаються миші, чуєш

Підвальна пісня, урочистий вихід

Вільна ніша, але вище

Підніметься сонце, затьмаривши всю чорноту

Паляче сонце качає прям на льоту

І так безнадійно земля поїдає натовп

Про томне щастя моє

Поминальні пісні на вушка співає

Пронизує мене, як спис

Розкромсало і я, як рвані