La comune - Giorgio Gaber

Da una vita ci guardiamo

Sì, va bene, ci vogliamo bene

Ma come tutti ci isoliamo

Ci dev’essere per forza un’altra soluzione

Forse la comune

Non ha senso la famiglia coniugale

Ho bisogno di trovare un’apertura

A una vita troppo chiusa, troppo uguale

Forse la comune

Dove ognuno può portare le sue esperienze

Un po' stretti, qualche volta in poche stanze

Ogni tanto qualche piccola tensione

Qualcheduno m’ha svegliato

E adesso non riesco più a dormire

Chi s'è bevuto il mio caffè

Chi s'è messo ancora il mio costume?

Tento la comune

Specialmente per i figli uno spazio nuovo

Per ognuno tante madri e tanti padri

Voglio dire senza madri e senza padri

Tento la comune

Non esiste proprio più niente che sia possesso

Ed è molto più normale volersi bene

Finalmente non è un problema nemmeno il sesso

Da te non me l’aspettavo

Ti credevo una ragazza sana

E pensare che ti stimavo

Ti comporti come una puttana

Amo la comune

La tua donna preferisce un altro ma è naturale

Non fa niente se si ingrossa la tensione

Poi l’angoscia, poi la rabbia più bestiale

Amo la comune

Senza più nessun ritegno si arriva ad odiarsi

E alla fine quando esplode la tensione

Come bestie, come cani ci si sbrana a morsi

Sì, ci odiamo, ci ammazziamo

Sì, ci sbraniamo per il caffè

Chissà cosa c'è sotto a quel caffè

C'è l’odio, l’invidia, la gelosia

C'è la solita merda che ritorna fuori

E allora ci ammazziamo, sì, ci sbraniamo

Meglio la comune.

Meglio la comune.

Meglio la comune

: Meglio la comune che dirci: «Buongiorno cara, hai dormito bene?

Te l’avevo detto che il Serpax funziona.

Ah, stasera vengono a cena i

Cotinelli?

Mi fa piacere.

Sì, grazie, ancora un po' di caffè…»

Ми дивилися один на одного все життя

Так, добре, ми любимо один одного

Але, як і всі, ми ізолюємось

Обов’язково має бути інше рішення

Можливо, комуна

Подружня сім’я не має сенсу

Мені потрібно знайти отвір

На надто закрите, надто рівне життя

Можливо, комуна

Куди кожен може принести свій досвід

Трохи тісно, ​​іноді в кількох кімнатах

Час від часу якась невелика напруга

Хтось мене розбудив

А тепер я вже не можу спати

Хто випив мою каву

Хто ще одягнув мій костюм?

Я пробую загальне

Новий простір спеціально для дітей

Для кожного багато матерів і багато татів

Я маю на увазі без матерів і без батьків

Я пробую загальне

Більше немає нічого, що є володінням

І набагато нормальніше любити себе

Нарешті, секс теж не проблема

Я не очікував цього від тебе

Я думав, що ти здорова дівчина

І думати, що я тебе поважаю

Ти поводишся як повія

Я люблю комуну

Ваша жінка віддає перевагу іншому, але це природно

Неважливо, чи наростає напруга

То туга, то найзвіріший гнів

Я люблю комуну

Без будь-яких обмежень ви починаєте ненавидіти себе

І нарешті, коли напруга вибухає

Як звірі, як собаки, можна розірвати себе укусами

Так, ми ненавидимо один одного, ми вбиваємо один одного

Так, ми роздираємося на каву

Хто знає, що під тією кавою

Є ненависть, заздрість, ревнощі

Повертається звичайне лайно

А потім ми вбиваємо один одного, так, розриваємо себе

Краще комуна.

Краще комуна.

Краще комуна

: Краще комуна, ніж казати: «Доброго ранку любий, ти добре спав?

Я сказав вам, що Serpax працює.

О, я прийшов на вечерю сьогодні ввечері

Котінеллі?

Я радий це чути.

Так, дякую, ще трохи кави...»