Il senso - Giorgio Gaber

Secondo me è un periodo che non si capisce più niente.

No, dico nelle

conversazioni, no?

Sia che si parli di noi, sia che si parli del mondo

No, perché io posso anche capire che uno abbia delle idee politiche… beato lui.

Che si spieghi.

Ecco, che non dica parole che non vogliono dire niente… o

tutto.

Che poi io gli rispondo, e lui mi risponde, e io gli rispondo,

e mi fa incazzare, e finisce che si litiga senza avere neanche capito bene di

che cosa stiamo parlando

Ordine ci vuole, ordine, a cominciare dalle parole.

Bisogna ridargli un senso,

specialmente a quelle parole soggette a cambiare nel tempo.

Eh!

Perché se uno dice «fascismo», non è che si sa tanto bene cosa vuol dire,

però l’altro capisce che non è una gran cosa.

Perfetto, si sono accordati sul

senso

Ma se uno mi dice «democrazia», io gli do lo stop: «Stop!

Adesso tu mi dici se

per te è una cosa buona o una schifezza!».

Allora lui mi spiega con altre

parole e io: «Stop!

Stop!

Stop!»

Mi evitano.

Solo perché voglio che ci si accordi sul senso.

Ma certo,

anche per difendermi.

Ma dico, se uno a tavola ti dice «compagno»,

tu non sai se ti sta dando del cretino o no!

Si potrebbe capire sapendo lui

come la pensa, questo sì, ma se te lo dice uno per strada, eh?

«compagno»…

Dal tono forse:

«Compagno!».

Questo è chiaro

«Compagnooo…».

Anche questo è chiaro

«Compagno!».

Questo non si capisce, per esempio

E poi, anche se si capisse, a questo punto non si sa più perché bisogna usare

le parole.

Basterebbe fare: «Heee… blll… huuu… huuu…»

Bisogna decidere, su!

O essere delle mucche o ridare un senso alle parole.

Un senso storico.

Perché è la storia che come sempre fa casino, capisci?

Ti cambia da un giorno all’altro il significato delle parole, perché lei,

la storia, c’ha un suo percorso, no?

e allora tu prima di parlare con uno devi

sapere a che punto sta lui della storia, no?

Io lo guardo un po' poi gli faccio: «Tu dove stai?»

Mi evitano

E fanno male, perché non stanno attenti, sono disordinati.

Ma dico io,

se uno non sta dietro alle cose nell’arco di una vita una parola come «coppia»,

ecco «coppia», «coppia»… quando ero piccolo erano due persone che si volevano

bene.

Poi c'è stato un periodo che erano due persone… nemmeno due persone,

era una schifezza proprio!

Adesso sta rimontando, vedi?

Per coppia si intende «coppia critica», e cioè loro sanno che è una schifezza ma va bene così.

Perfetto!

Perfetto!

Va benissimo, si sono accordati sull’imperfezione

dell’amore, eh!

Amore?

Stop!

Bisognerebbe ridargli un senso.

Anche le ragazze mi evitano

Ma allora bisogna usare solo parole come cane, gatto, albero, cavallo!

Ecco, se uno mi dice «cavallo» lo so cos'è, eh!

Non mi diverto ma lo so.

Eh sì, perché se la gente parlasse solo di animali, di verdure… di cassapanche,

non si gode ma ci si capisce

E invece allora parole di pace, di inflazione: stop!

Energia, Einstein: stop!

Cultura: stop!

Sfratti, religione: stop!

Politica: stop!

Stop!

Stop!

Accordiamoci sul senso!

Il senso?

Ma che senso ha il senso?

На мою думку, це період, який більше нічого не розуміє.

Ні, я кажу в

розмови, правда?

Чи ми говоримо про нас, чи ми говоримо про світ

Ні, тому що я також можу зрозуміти, що в когось є політичні ідеї... йому пощастило.

Поясніть.

Тут не кажіть слів, які нічого не означають ... або

все.

Тоді я відповідаю йому, і він відповідає мені, і я відповідаю йому,

і це мене дратує, і в кінцевому підсумку сваряться, навіть не розуміючи це правильно

Про що ми говоримо

Потрібний порядок, порядок, починаючи зі слів.

Ми повинні повернути цьому сенс,

особливо ті слова, які з часом змінюються.

Ех!

Тому що якщо хтось каже «фашизм», це не те, що ви добре знаєте, що це означає,

однак інший розуміє, що це не велика річ.

Ідеально, вони погодилися

сенсу

Але якщо мені хтось каже «демократія», я даю йому зупинку: «Стоп!

Тепер ти скажи мені, якщо

для вас це добре чи лайно!».

Потім він пояснює мені з іншими

слова, а я: «Стій!

СТОП!

СТОП!"

Вони мене уникають.

Тільки тому, що я хочу погодитися щодо сенсу.

Звичайно,

також захищатися.

Але я кажу, якщо хтось за столом скаже тобі «друже»,

ти не знаєш, називає він тебе ідіотом чи ні!

Ви могли зрозуміти, знаючи його

як ти думаєш, так, а якщо тобі хтось скаже на вулиці, а?

«компанія»…

З тону може бути:

«Компанія!».

Це зрозуміло

«Compagnooo ...».

Це теж зрозуміло

«Компанія!».

Це незрозуміло, наприклад

А потім, навіть якщо ви розумієте, на цьому етапі ви вже не знаєте, навіщо вам це використовувати

слова.

Досить було б сказати: «Хеее... блл... хууу... хууу...»

Треба вирішити, давай!

Або бути коровами, або надавати значення словам.

Історичний сенс.

Тому що ця історія завжди створює безлад, розумієте?

Значення слів змінюється за одну ніч, тому що вона,

історія має свій шлях, чи не так?

і тоді ви повинні спочатку поговорити з одним

знати, де він знаходиться в історії, чи не так?

Я трохи дивлюся на нього, потім кажу: «Де ти зупинився?»

Вони мене уникають

І їм боляче, бо вони необережні, вони безладні.

Але я кажу,

якщо хтось не встигає за все життя, слово на кшталт "пара",

ось «пара», «пара» ... коли я був маленьким, вони були двома людьми, які хотіли один одного

Добре.

Тоді був час, коли це були дві людини ... навіть не дві людини,

це було просто лайно!

Тепер збирається знову, бачите?

Під парою ми маємо на увазі «критичну пару», що означає, що вони знають, що це лайно, але це нормально.

Ідеально!

Ідеально!

Це добре, вони зійшлися на недосконалості

кохання, е!

Любов?

СТОП!

Ми повинні повернути цьому відчуття.

Дівчата теж мене уникають

Але тоді ви повинні використовувати лише такі слова, як собака, кіт, дерево, кінь!

Ну, якщо хтось скаже мені «кінь», я знаю, що це таке, еге ж!

Мені це не подобається, але я знаю.

Так, бо якби люди говорили лише про тварин, овочі... скрині,

вам це не подобається, але ви розумієте один одного

А замість цього слова миру, інфляції: стоп!

Енергія, Ейнштейн: стоп!

Культура: стоп!

Виселення, релігія: стоп!

Політика: стоп!

СТОП!

СТОП!

Давайте домовимося про значення!

Сенс?

Але який сенс має сенс?