Il mestiere del padre - Giorgio Gaber

Suonare al tuo cancello

Una carezza al cane

Vedere un cameriere

La mia bambina è pronta

È sempre ben vestita

Le scarpe belle nuove

Anch’io con la cravatta

La barba appena fatta

Il sole del mattino

E dopo al luna-park

Ai giardini, allo zoo

A vedere gli animali

Che cosa ci faccio io qui?

Che senso ha?

Il padre non sono io, certo io l’ho

fatta ma il padre è chi le sta insieme.

A cosa serve questo affetto?

A me forse, ma a lei?

A lei no di certo

Vieni un momento qui

Mi sembri un po' accaldata

Su alzati da terra

Ti sei tutta sporcata

Ti prego sta un po' ferma

Sei sempre in movimento

Dai siediti un po' qui

Ascoltami un momento

La mia bambina ha tutto anche l’affetto, quello vero, quello di tutti i giorni.

Che ci vengo a fare io qui tutte le domeniche inchiodato su una panchina a

fare il mestiere del padre?

Ma chi me l’ha ordinato?

La morale?

La coscienza?

Chi?

Sarà come tagliarsi un braccio, va bene me lo taglio!

Adesso vieni qui

Dobbiamo andare a casa

Su cerca di ubbidire

Non fare la spiritosa

Ti prego sta' un po' ferma

Non riesco ad allacciarti

Son già quasi le sette

E devo accompagnarti

Suonare al tuo cancello

Una carezza al cane

Vedere un cameriere

Ridargli la bambina

Le scarpe gliele ho tolte

Al parco è scivolata

Ma non s'è fatta niente

S'è solo un po' sporcata

Un uomo alla finestra

Che si intravvede appena

La chiamano in salotto

È già l’ora di cena

Sì, domenica, va bene, domenica alla stessa ora

Дзвінок біля твоїх воріт

Ласка до собаки

Бачити офіціанта

Моя дівчинка готова

Вона завжди добре одягнена

Гарні нові туфлі

Я теж із краваткою

Щойно зроблена борода

Ранкове сонце

А потім у парк розваг

В сади, в зоопарк

Щоб побачити тварин

Що я тут роблю?

Що це означає?

Я не батько, звісно, ​​у мене є

зроблено, але батько є тим, хто разом з нею.

Для чого ця прихильність?

Мені, можливо, а їй?

Звичайно, не вона

Заходь сюди на мить

Ви виглядаєте трохи гарячим

Підніміться з землі

Ти весь забруднився

Будь ласка, затримайтеся трохи

Ви завжди в дорозі

Давай, посидь трохи тут

Послухай мене на мить

Моя маленька дівчинка також має всю прихильність, справжню, повсякденну.

Що я буду тут робити щонеділі, прибитий до лавки

виконувати роботу батька?

Але хто мені наказав?

Мораль?

совість?

ВООЗ?

Це буде як порізати руку, добре, я поріжу її!

Іди сюди зараз

Треба йти додому

Су намагайтеся підкорятися

Не будь смішним

Будь ласка, затримайтеся трохи

Я не можу пристебнутися

Вже майже сім

І я повинен вас супроводжувати

Дзвінок біля твоїх воріт

Ласка до собаки

Бачити офіціанта

Поверніть йому дитину

Я зняв його черевики

У парку послизнулась

Але нічого не сталося

Вона просто трохи забруднилася

Чоловік біля вікна

Який ледве помітний

Вони кличуть її у вітальню

Вже настав час обіду

Так, неділя, добре, неділя в той же час