I borghesi - Giorgio Gaber

Quand’ero piccolo non stavo mica bene

Ero anche magrolino, avevo qualche allucinazione

E quando andavo a cena, nel tinello con il tavolo di noce

Ci sedevamo tutti e facevamo il segno della croce

Dopo un po' che li guardavo mi si trasformavano: i gesti preparati,

degli attori, attori consumati che dicono la battuta e ascoltano l’effetto.

Ed io ero lì come una comparsa, vivevo la commedia, anzi no la farsa,

e chissà perché durante questa allucinazione mi veniva sempre in mente una

stranissima canzone:

I borghesi son tutti dei porci

Più sono grassi più sono lerci

Più son lerci e più c’hanno i milioni

I borghesi son tutti…

Quand’ero piccolo non stavo mica bene

Ero anche molto magro, avevo sempre qualche allucinazione

E quando andavo a scuola mi ricordo di quel vecchio professore

Bravissima persona che parlava in latino ore e ore

Dopo un po' che lo guardavo mi si trasformava, sì, la bocca si chiudeva stretta,

lo sguardo si bloccava, il colore scompariva, fermo, immobile, di pietra, sì,

tutto di pietra, e io vedevo già il suo busto davanti a un’aiuola con su

scritto: «Professor Malipiero — una vita per la scuola», e chissà perché anche

durante questa allucinazione mi veniva sempre in mente una stranissima canzone:

I borghesi son tutti dei porci

Più sono grassi più sono lerci

Più son lerci e più c’hanno i milioni

I borghesi son tutti…

Adesso che son grande ringrazio il Signore

Mi è passato ogni disturbo senza bisogno neanche del dottore

Non sono più ammalato, non capisco cosa mi abbia fatto bene

Sono anche un po' ingrassato, non ho più avuto neanche un’allucinazione

Mio figlio, mio figlio mi preoccupa un po', è così magro, e poi ha sempre delle

strani allucinazioni, ogni tanto viene lì, mi guarda e canta, canta un canzone

stranissima che io non ho mai sentito:

I borghesi son tutti dei porci

Più sono grassi e più sono lerci

Più son lerci e più c’hanno i milioni

I borghesi son tutti…

Mah!

Коли я був маленьким, мені було погано

Я теж був худим, у мене були якісь галюцинації

А коли я пішов вечеряти, то в їдальні з горіховим столом

Ми всі сіли і хрестилися

Через деякий час я подивився на них, вони перетворили мене: жести підготовлені,

акторів, досконалих акторів, які говорять жарт і слухають ефект.

І я був там статистом, я жив комедією, вірніше фарсом,

і хтозна чому під час цієї галюцинації завжди спало на думку

дивна пісня:

Буржуа всі свині

Чим вони жирніші, тим брудніші

Чим вони брудніші, тим більше мільйонів

Буржуа всі...

Коли я був маленьким, мені було погано

Я теж був дуже худим, у мене завжди були якісь галюцинації

І коли я пішов до школи, я згадую того старого професора

Дуже хороша людина, яка годинами й годинами говорила латиною

Через деякий час я подивився на нього, він перетворився, так, мій рот міцно закрив,

погляд завмер, колір зник, нерухомий, нерухомий, камінь, так,

весь камінь, і я вже бачив його бюст перед клумбою з вгорою

написано: «Професор Маліп’єро – життя для школи», і хтозна чому теж

під час цієї галюцинації завжди спала на думку дуже дивна пісня:

Буржуа всі свині

Чим вони жирніші, тим брудніші

Чим вони брудніші, тим більше мільйонів

Буржуа всі...

Тепер, коли я великий, я дякую Господу

Я пройшов усі недуги, навіть не потребуючи лікаря

Я вже не хворію, не розумію, що мені допомогло

Я теж трохи товстий, у мене вже навіть не було галюцинацій

Сину мій, син мене трохи хвилює, він такий худий, і в нього завжди є

дивні галюцинації, час від часу він туди приходить, дивиться на мене і співає, співає пісню

дуже дивно, що я ніколи не чув:

Буржуа всі свині

Чим вони жирніші, тим вони брудніші

Чим вони брудніші, тим більше мільйонів

Буржуа всі...

Мах!