Flash - Giorgio Gaber

Si comincia così

Dalle fotografie fatte alla stazione

In quelle macchinette

Si alza la tendina e ci si mette in posizione

Con gli occhi fermi davanti alle crocette

Flash!

Flash!

Flash!

Trecento lire

In un minuto quattro foto

Flash!

flash!

flash!

Trecento lire

In un minuto un depravato

…Peccato, credevo di essere più luminoso… È tutta colpa delle macchinette.

Mi ricordo anche la Patrizia, giovane, tratti regolari, carina… 'flash…

assassina!

È così, Patrizia, si comincia così

Si comincia così

Davanti agli sportelli

Di un ufficio postale, ti senti un po' impacciato

E ti guardano male

Io sono calmo, li ho contati, ne ho davanti nove

Una donna si insinua, le donne son più brave

Io sono calmo, però

La controllo con l’avambraccio

Tengo duro in silenzio

Lei mi odia, io la schiaccio

Aiuto, ce l’ha fatta, s'è insinuata

Maledetta, l’avrei ammazzata!

Meno male, si sono ribellati tutti

Ci si urta

Ci si spinge senza complimenti

Siamo impazziti, siamo furiosi, siamo stravolti

È più che giusto

Siamo assetati di documenti

E tu Patrizia, che faccia fai quando vai in un ufficio a chiedere una tessera?

Come fai… Non ti conosco

E Mauro, il tuo Mauro che va sempre in India… L’avrà dato anche lui l’esame

della patente, in macchina con l’ingegnere… Sembra impossibile

E che faccia avrete quando pagherete le tasse… C'è gente che non può pagare

le tasse, non può fisicamente

Dovrebbero pensarci

Non importa, Patrizia.

Ormai ce le siamo fatte le fotografie… Flash!

Ti ci abituerai

Ti ci abituerai

Si comincia sempre così

Da una fotografia

Ti servirà dovunque

L’avrai sempre presente

Fa già parte di te

Non puoi buttarla via

Non la puoi strappare

Non ci riesci

È un essere uguale a te stesso

Che non conosci

E porterai a spasso

Un doppio di te

Una specie di morta venuta male

Con gli occhi in fuori

Una criminale che non ti lascia mai

Ti ci abituerai

Ti ci abituerai

Noi non faremo più

Nessuna resistenza

Noi che eravamo certi

Di non esser coinvolti

Ora si può contare

Sulla nostra presenza

Lo sai che siamo attesi

Alla mutua e all’igiene

Alle scuole, agli ospedali

Ai seggi elettorali

Lo sai che siamo attesi

Con le nostre carte

Coi timbri, i fogli, i registri

Coi certificati, le carte da bollo

Identificati da schede e da nastri

Siamo sommersi, siamo dentro fino al collo

Flash!

Починається так

З фотографій, зроблених на ст

У тих машинах

Завіса піднімається, і ми стаємо в положення

З очима все ще перед розкидачами

Спалах!

Спалах!

Спалах!

Триста лір

Чотири фото за одну хвилину

Спалах!

спалах!

спалах!

Триста лір

За хвилину розбещений

... Шкода, я думав, що я світліший ... У всьому винні машини.

Я також пам'ятаю Патрицію, молоду, правильні риси обличчя, гарненьку ... 'спалаху...

вбивця!

Так воно є, Патриція, так воно і починається

Починається так

Перед прилавками

У поштовому відділенні ви відчуваєте себе трохи ніяково

І вони погано на вас дивляться

Я спокійний, я їх порахував, перед ними дев’ять

Жінка підкрадається, жінки краще

Хоча я спокійний

Контроль за допомогою передпліччя

Я тримаюся мовчки

Вона мене ненавидить, я її розчавлюю

Допоможіть, вона це зробила, вона сама натякала

Блін, я б її вбив!

На щастя, всі вони повстали

Ви натикаєтеся на нього

Це обходиться без компліментів

Ми божевільні, ми люті, ми засмучені

Це більш ніж справедливо

Ми спраглими до документів

А ти, Патриція, що ти робиш, коли йдеш в офіс просити картку?

Як ти... я тебе не знаю

І Мауро, твій Мауро, який завжди їздить до Індії... Він теж здасть іспит

водійські права, водіння з інженером ... Здається неможливим

А з чим ви зіткнетеся, коли будете платити податки... Є люди, які не можуть платити

податків, не може фізично

Вони повинні про це подумати

Це не має значення, Патриція.

Наразі ми зробили знімки… Спалах!

Ти звикнеш

Ти звикнеш

Це завжди починається так

З фотографії

Вам це знадобиться де завгодно

Ви завжди матимете це в наявності

Це вже частина вас

Не можна викидати

Ви не можете розірвати його

Ви не можете

Це істота, рівна собі

Ви не знаєте

І ви погуляєте

Ваш двійник

Якась смерть, яка прийшла не так

Виплющивши очі

Злочинець, який ніколи не залишає вас

Ти звикнеш

Ти звикнеш

Більше цього робити не будемо

Жодного опору

Ми, які були певні

Щоб не втручатися

Тепер можна рахувати

Про нашу присутність

Ви знаєте, що нас чекають

До взаємодопомоги та гігієни

До шкіл, до лікарень

На виборчих дільницях

Ви знаєте, що нас чекають

З нашими картками

З штампами, аркушами, реєстрами

З сертифікатами, штампами прибутку

Ідентифікується за картками та стрічками

Ми занурені, ми в ньому по шию

Спалах!