E Pensare Che C'Era Il Pensiero - Giorgio Gaber

Il secolo che sta morendo

?

un secolo piuttosto avaro

nel senso della produzione di pensiero.

Dovunque c'?, un grande sfoggio di opinioni, piene di svariate

affermazioni che ci fanno bene e siam contenti

un mare di parole

un mare di parole

ma parlan pi?

che altro i deficienti.

Il secolo che sta morendo

diventa sempre pi?

allarmante

a causa della gran pigrizia della mente.

E l’uomo che non ha pi?

il gusto del mistero, che non ha passione

per il vero, che non ha coscienza del suo stato

un mare di parole

un mare di parole

?, come un animale ben pasciuto.

E pensare che c’era il pensiero

che riempiva anche nostro malgrado le teste un po' vuote.

Ora inerti e assopiti aspettiamo un qualsiasi futuro

con quel tenero e vago sapore di cose oramai perdute.

Va' pensiero su l’ali dorate

va' pensiero su l’ali dorate.

Nel secolo che sta morendo

si inventano demagogie

e questa confusione?

il mondo delle idee.

A questo punto si pu?

anche immaginare che potrebbe dire

o rinventare un Cartesio nuovo e un po' ribelle

un mare di parole

un mare di parole

io penso dunque sono un imbecille.

Il secolo che sta morendo

che sembra a chi non guarda bene

il secolo del gran trionfo dell’azione

nel senso di una situazione molto urgente, dove non succede

proprio niente, dove si rimanda ogni problema

un mare di parole

un mare di parole

e anch’io sono pi?

stupido di prima.

E pensare che c’era il pensiero

era un po' che sembrava malato, ma ormai sta morendo.

In un tempo che tutto rovescia si parte da zero

e si senton le noti dolenti di un coro che sta cantando.

Vieni azione coi piedi di piombo vieni azione coi piedi di piombo.

Століття, яке вмирає

?

досить скупе століття

у сенсі виробництва думки.

Скрізь, де є, чудова демонстрація думок, повна різноманітних

афірмації, які хороші для нас і ми щасливі

море слів

море слів

але говорити більше?

які ще дебіли.

Століття, яке вмирає

стає все більше і більше?

тривожний

через велику лінь розуму.

А чоловік, якого вже немає?

смак таємниці, яка не має пристрасті

за правду, хто не знає свого стану

море слів

море слів

?, як сита тварина.

І думати, що була думка

які заповнювали наші дещо порожні голови, незважаючи на нас.

Тепер інертні і дрімаючи ми чекаємо будь-якого майбутнього

з тим ніжним і невиразним смаком втрачених речей.

Подумайте про золоті крила

подумай про золоті крила.

У столітті, яке вмирає

вони вигадують демагогію

а ця плутанина?

світ ідей.

У цей момент ви можете?

навіть уявіть, що він міг би сказати

або щоб заново винайти нового і дещо бунтівного Декарта

море слів

море слів

Тому я вважаю себе ідіотом.

Століття, яке вмирає

що здається тим, хто погано виглядає

століття великого тріумфу дії

у сенсі дуже термінової ситуації, де цього не відбувається

взагалі нічого, де стосується кожна проблема

море слів

море слів

і я теж пі?

дурні, ніж раніше.

І думати, що була думка

деякий час він здавався хворим, але тепер він помирає.

У час, який перевертає все з ніг на голову, ми починаємо з нуля

і лунають болючі нотки співучого хору.

Приступайте до дії свинцевими ногами.