Fair September - Gillian Welch

It was on a fair September night

That my lover came to me

I said, «Darling girl, you’re strange to me now

Not like you used to be»

I remember you as a beautiful rose

Out in the morning light

But now your cheeks so silent and pale

And you only walk at night

Oh yes, the sun is hateful and sore

On the racing streets at noon

And so I wait alone through the day

And like the jasmine bloom

Then she left me there as I Iay in a thirst

That water could not quell

And her voice was sad and soft in her throat

As she bid me last farewell

And now the sun is hateful and sore

On the racing streets at noon

And so I wait alone through the day

And like the jasmine bloom

Це було справедливої ​​вересневої ночі

Що мій коханий прийшов до мене

Я сказав: «Люба дівчино, ти зараз для мене дивна

Не такий, як колись»

Я пам’ятаю тебе як прекрасну троянду

У ранковому світлі

Але тепер твої щоки такі тихі й бліді

І ви гуляєте лише вночі

О, так, сонце ненависне й болить

Опівдні на гоночних вулицях

І тому я чекаю сам протягом дня

І як цвіт жасмину

Потім вона залишила мене там, коли я лежав у спразі

Та вода не могла вгамувати

І її голос був сумним і тихим у горлі

Коли вона останнє прощалася зі мною

А тепер сонце ненависне й болить

Опівдні на гоночних вулицях

І тому я чекаю сам протягом дня

І як цвіт жасмину