The Silhouette - Ghost Iris

Inseparable beings of affection

That were never meant to be

Volcanic voices of exploding light

Pleads us to cease

Volcanic voices, exploding lights

Volcanic voices pleads us to cease

The force draws us nearer

Magnetically

Our scars adorn the impending disaster

A silhouette of past times

That surely reminds me of you

And then we were entangled

A devotion so grand and so true

But we are indifferent and deafened

But we are empowered by empathy

And lack of sleep

The force draws us nearer

Indefinitely on a tether

Our scars adorn the impending disaster

A unity of mourning truthfully

The output of two people

Can never be too peaceful

The force draws us nearer

Magnetically close together

A silhouette that surely reminds me of you

Because we were devoted to something

So grand and so true

So grand and so true.

Нерозлучні істоти прихильності

Такого ніколи не було

Вулканічні голоси вибухового світла

Закликає нас припинити

Вулканічні голоси, вогні, що вибухають

Вулканічні голоси благають нас припинити

Сила наближає нас

Магнітно

Наші шрами прикрашають лихо, що насувається

Силует минулих часів

Це нагадує мені про вас

А потім ми заплуталися

Відданість, така велика і така правдива

Але ми байдужі й глухі

Але ми наділені співчуттям

І нестача сну

Сила наближає нас

Безстроково на прив’язці

Наші шрами прикрашають лихо, що насувається

Єдність скорботи правдиво

Вихід двох людей

Ніколи не може бути занадто мирним

Сила наближає нас

Магнітно близько один до одного

Силует, який нагадує мені про вас

Тому що ми були віддані чимось

Такий величний і так правдивий

Такий величний і так правдивий.