Городское общество презрения - GFMGF

мрака извне хватает, всё гуще тьма в углах

тусклая лампочка зрения держится на проводах

городское общество презрения смыкается серостью стен

вокруг немая скорбь, рабы не встают с колен

перемелют фарш турникеты

рассуют по автобусам пачками

испекут в печах офисов

гарью синее небо запачкают

пепел выпадет чёрным снегом

с пропагандой смешается в лёгких

друг на друга боковым зрением

смотрим, боясь заговорить

год за годом, кровь со слюной

и ты не знаешь, кто живёт за стеной

истощение, грязь с желтизной

и ты не знаешь, кто там за стеной

в суете толкаясь плечами

наступая друг другу на головы

разучились смотреть в глаза

площади коленями отполированы

в инкубаторах многоэтажек

покрывается плесенью вечное

в стеклянные банки с окурками

нашей плоды чело-вечности

винт и хмурый общей иглой,

а ты не знаешь, кто умрёт за стеной

полёт с балкона вниз головой

и все спиной, все спиной, все спиной

и каждый раз, когда она испытывает оргазм,

перед её глазами проплывают Миша, Паша, Стас

и все, кому она нечаянно даст, боясь быть ненужной

на выдумки голь горазда

мороку ззовні вистачає, все густіша темрява в кутах

тьмяна лампочка зору тримається на дротах

міське суспільство зневаги замикається сірістю стін

навколо німа скорбота, раби не встають з колін

перемелють фарш турнікети

розсують по автобусах пачками

спекти в печах офісів

гар'ю синє небо забруднить

попіл випаде чорним снігом

з пропагандою змішається в легких

друг на друга бічним зором

дивимося, боячись заговорити

рік за роком, кров зі слиною

і ти не знаєш, хто живе за стіною

виснаження, бруд із жовтизною

і ти не знаєш, хто там за стіною

в метушні штовхаючись плечима

наступаючи один одному на голови

розучилися дивитися в очі

площі колінами відполіровані

в інкубаторах багатоповерхівок

покривається цвіллю вічне

в скляні банки з недопалками

нашої плоди чоло-вічності

гвинт і хмурий загальною голкою,

а ти не знаєш, хто помре за стіною

політ з балкона вниз головою

і все спиною, все спиною, все спиною

і кожного разу, коли вона відчуває оргазм,

перед її очима пропливають Мишко, Паша, Стас

і все, кому вона ненароком дасть, боячись бути непотрібною

на вигадки голь горазда