Между нами - Герои комиксов

PaL:

Я экономлю этот свет, на многое закрыв глаза,

А в своих песнях стараюсь воду экономить,

Не бойся уйти на дно в этих текстах,

Скорей в песках увязнут ваши каноэ

В 23 жизнь всё еще кино, поверь,

И щеки ноют от её пощечин,

Пока не заплатил за этот свет — закрыта дверь,

А за ней тихонько мотает счетчик,

Пусть не купе, а уютный плацкарт

С рождения, но он баюкал, ласкал,

И в этом бою всегда есть место улыбкам,

Но почему-то ближе оскал,

Все шиты не лыком ведь, ищут медикамент

Для сердец,

Он ближе к звездам, он где-то там,

Где-то среди комет,

И он так нужен нам — рожденным ползать.

Припев:

Знаешь, мне пора уходить,

Пора уходить, и замолчит динамик,

Оставив только тишину

МЕЖДУ НАМИ.

ГудВин:

Я давно не оплачиваю свет в своих глазах,

И не оплачиваю воду там, потому не плачу.

Не тварь, но на ковчег пригласят,

А я откажусь, потому что укачивает.

Буду по пояс в воде, потом по горло в воде,

Жизнь поиск путей, я не по форме одет,

Как рабы ваши, и покорно владеть

Собой не дам.

Который ща день, а?

Это ваш день, ведь с утра без наваждений,

А я хочу похожим на вождей быть,

Потом одним из них, ты можешь всё отобрать,

На край толкнуть, но не отнимешь сны.

И на себя зол !

«Но ты же ничего не сделал»

Ничего не сделал, именно и лишь стены

Слышали, как на биты клал литеры, а надо

К вам, зрители, отсюда шквал критики

В свой адрес, среди развалин бродить или

Больше прыти, чтоб были рады родители, →

Тому что живу, свои планы осуществив,

А пока так… и вот ещё один скучный стих.

PaL:

Я заощаджую це світло, багато чого заплющивши очі,

А в своїх піснях намагаюся воду економити,

Не бійся піти на дно в цих текстах,

Скоріше в пісках ув'язнуть ваші каное

В 23 життя все ще кіно, повір,

І щоки ниють від її ляпасів,

Поки не заплатив за це світло—зачинені двері,

А за нею тихенько мотає лічильник,

Нехай не купе, а затишний плацкарт

З народження, але він баюкал, пестив,

І в цьому бою завжди є місце посмішкам,

Але чомусь ближче оскал,

Усі шиті не, адже шукають медикамент

Для сердець,

Він ближче до зірок, він десь там,

Десь серед комет,

І він так потрібен нам — народженим повзати.

Приспів:

Знаєш, мені час іти,

Час йти, і замовчить динамік,

Залишивши тільки тишу

МІЖ НАМИ.

Гудвін:

Я давно не оплачую світло в своїх очах,

І не оплачую воду там, тому не плачу.

Не твар, але на ковчег запросять,

А я відмовлюся, бо заколисує.

Буду по пояс у воді, потім по горло у воді,

Життя пошук шляхів, я не за формою одягнений,

Як раби ваші, і покірно володіти

Собою не дам.

Який щадень, га?

Це ваш день, адже з ранку без нарад,

А я хочу схожим на вождів бути,

Потім одним із них, ти можеш все відібрати,

На край штовхнути, але не забереш сни.

І на себе зол !

«Але ти ж нічого не робив»

Нічого не зробив, саме й лиш стіни

Чули, як на біти клав літери, а треба

До вас, глядачі, звідси шквал критики

На свою адресу, серед руїн блукати або

Більше спритності, щоб були раді батьки, →

Тому що живу, свої плани здійснивши,

А поки так... і ось ще один нудний вірш.