Recluse - Geno Samuel

Every day, frozen in frames, living living out of magazines

Still I try to do my best, but leave all the rest

I’m still getting to know why I am what I see

I keep to my own affairs, lost in meaningless chores and cares

But they keep telling me why, why I shouldn’t be me

Why my way to be is of no relation to theirs'

I’m doing what I do best, writing songs and lyrics, all the rest

Never even a thought to refuse what I was born to do

Just thinking ‘bout words, be they solemn or jest

I keep on playing what I like, complicated music every night

Hope they don’t try to make me sing a different tune, 'cos

I am a recluse, only playing by the rules

Always afraid to be the fool

And never around for long

I spend many tired hours, gazing up at the tranquil sky

As many worries in mind as the clouds floating by

Cause life can change you in the blink of an eye

I grew up way too fast, had my future planned;

built to last

You could say that it was a mistake, and it’s my life to take

I am a recluse, only playing by the rules

Always afraid to be the fool

And never around for long

I am a recluse, and I live how I choose

Do it my own way, to keep my fears at bay

I am a recluse, always on a lookout for you

Far beyond my mind, there’s a peace I hope to find

All of these familiar routines clothe themselves in different shades of green

But there’s no point to ignore what I’m covering for

Lack of security so very seldom seen

So I’m closing pages of my book, never seen again, no second look

Still there’s a little time left to make amends, but

I am a recluse, only playing by the rules

Always afraid to be the fool

And never around for long

I am a recluse, doing it alone is how I choose

Easy come and easy go, so I won’t stay here for long

Paying my debts, day after day, always letting my life get in the way

But there are still people to be spoken to, and still some time for an overview

Keeping in mind the things I do, never something that you shouldn’t do

Not everyone can fit into a mould, and it hurts like hell when you have to fold

I’m a recluse, only living by the rules, I do it my way to keep it away

I’m a recluse, I’m on a lookout for you, cause beyond my mind there is hope to

find

I’m a recluse, and it’s how I choose, if I don’t cross the line then I’ll be

fine

Paying my debts, day after day, always letting my life get in the way

But there are still people to be spoken to, and still some time for an overview

Keeping in mind the things I do, never something that you shouldn’t do

Not everyone can fit into a mould, and it hurts like hell when you have to fold

I’m a recluse, only living by the rules, I do it my way to keep it away

I’m a recluse, I’m on a lookout for you, cause beyond my mind there is hope to

find

Кожен день, застигнутий в кадрах, живе за рахунок журналів

Я все одно намагаюся робити все, що в моїх силах, але все інше залишаю

Я все ще розумію, чому я є тим, що бачу

Я займаюся своїми справами, загублений у безглуздих справах та турботах

Але вони постійно говорять мені, чому, чому я не повинен бути собою

Чому мій спосіб бути не має відношення до їхнього

Я роблю те, що вмію найкраще, пишу пісні та тексти, все інше

Ніколи навіть не думав відмовитися від того, для чого я був народжений

Просто думаю про слова, урочисті вони чи жартівливі

Щовечора я продовжую грати те, що мені подобається, складну музику

Сподіваюся, вони не намагатимуться змусити мене співати іншу мелодію, бо

Я відлюдник, граю лише за правилами

Завжди боїшся бути дурнем

І ніколи надовго

Я проводжу багато втомлених годин, дивлячись на спокійне небо

У голові стільки турбот, скільки пропливають хмари

Бо життя може змінити вас миттєво

Я виріс надто швидко, планував своє майбутнє;

створений, щоб тривати

Можна сказати, що це була помилка, і це моє життя

Я відлюдник, граю лише за правилами

Завжди боїшся бути дурнем

І ніколи надовго

Я — відлюдник, і я живу, як хочу

Зробіть це по-своєму, щоб тримати свої страхи на відстані

Я відлюдник, завжди пильну за тобою

Я сподіваюся знайти спокій

Усі ці знайомі рутини одягаються в різні відтінки зеленого

Але немає сенсу ігнорувати те, що я прикриваю

Брак безпеки так дуже рідко зустрічається

Тож я закриваю сторінки своєї книги, яку більше не бачив, не переглядаю

Все ще залишилося трохи часу, щоб виправитися, але

Я відлюдник, граю лише за правилами

Завжди боїшся бути дурнем

І ніколи надовго

Я відлюдник, я вибираю це самостійно

Легко приходить і легко йде, тому я не залишаюся тут надовго

День за днем ​​сплачую свої борги, завжди дозволяючи моєму життю заважати

Але є ще люди, з якими потрібно поговорити, і ще є час для огляду

Пам’ятайте про те, що я роблю, ніколи про те, чого не варто робити

Не кожен може поміститися в форму, і це дуже боляче, коли потрібно скласти

Я відлюдник, живу лише за правилами, я роблю це по-своєму, щоб тримати це подалі

Я відлюдник, я підстерігаю за тобою, тому що за межами мого розуму є надія

знайти

Я відлюдник, і це те, як я вибираю, якщо я не перетну межу, тоді я буду

добре

День за днем ​​сплачую свої борги, завжди дозволяючи моєму життю заважати

Але є ще люди, з якими потрібно поговорити, і ще є час для огляду

Пам’ятайте про те, що я роблю, ніколи про те, чого не варто робити

Не кожен може поміститися в форму, і це дуже боляче, коли потрібно скласти

Я відлюдник, живу лише за правилами, я роблю це по-своєму, щоб тримати це подалі

Я відлюдник, я підстерігаю за тобою, тому що за межами мого розуму є надія

знайти