Uno, nessuno, centomila - Genna

C'è un’immagine riflessa nello specchio, tratteggio i suoi contorni:

profilo sinistro poi lato destro

Sempre avuto quello sguardo intenso?

Penso: «cosa vede chi mi guarda?

quanto a fondo poi conosco me stesso?»

Mi dico: «scappiamo, per andare lontano ricominciare da zero dove nessuno sa

come mi chiamo»

Ho voci in testa che mi dicono: «andiamo!»

Cosa si cela dietro il volto della donna che amo?

E quindi basta, lascio la strada giusta per l’ignoto

Il percorso è accennato, porta dritto nel vuoto

Ho sentimenti discordi, perchè in pochi secondi muoio ogni attimo e rinasco

nuovo senza ricordi

Perso in questi sogni sonori, tra false sfaccettature e sfumature di colori,

con oneri e onori, uno nessuno centomila vivo oramai non più in me ma in ogni

cosa fuori

Questo mondo capovolge le certezze, liberi di essere se stessi a chi non

piacerebbe?

Allontaniamoci per sempre

Uno nessuno centomila il tuo giudizio dimmi a cosa serve?

Restiamo schiavi di promesse, le nostre anime muoiono per rinascere diverse

Fiero di esser differente, uno nessuno centomila il tuo giudizio dimmi a cosa

serve?

La garanzia della routine fa un giro strano quando resta solo il futile e

l’utile ti sfugge di mano

Forse andarmene mi ha reso meno schiavo ma in continuo divenire sai non trovo

le certezze che cercavo

Guidato da una follia che mi sconvolge so che, nella pazzia c'è un’alchimia più

forte inoltre, imprigiono riflessioni in cassaforte mentre la purezza degli

stolti mi farà guardare oltre

Qualcuno chiede: «come si fa?

da dove nasce uno stucchevole incoerente peccato

di vanità?»

Brucio i miei risparmi e le opportunità e rifuggo la mia identità con fughe da «Il Fu Mattia Pascal»

Il nostro addio mi estranea dalla realtà ed ora che riesci a fregartene,

spiegami un po' come si fa

Una vita già vissuta a metà, nessun posto per i rimpianti e centomila

possibilità

Questo mondo capovolge le certezze, liberi di essere se stessi a chi non

piacerebbe?

Allontaniamoci per sempre

Uno nessuno centomila il tuo giudizio dimmi a cosa serve?

Restiamo schiavi di promesse, le nostre anime muoiono per rinascere diverse

Fiero di esser differente, uno nessuno centomila il tuo giudizio dimmi a cosa

serve?

Questo mondo capovolge le certezze, liberi di essere se stessi a chi non

piacerebbe?

Allontaniamoci per sempre

Uno nessuno centomila il tuo giudizio dimmi a cosa serve?

Restiamo schiavi di promesse, le nostre anime muoiono per rinascere diverse

Fiero di esser differente, uno nessuno centomila il tuo giudizio dimmi a cosa

serve?

У дзеркалі відбивається образ, обводжу його контури:

лівий профіль, потім правий бік

Завжди мав такий пильний погляд?

Я думаю: «Що бачать ті, хто на мене дивиться?

як добре я себе знаю?"

Я кажу собі: «Давай втечемо, підемо далеко, почнемо спочатку з нуля, де ніхто не знає»

Як мене звати"

У мене в голові є голоси, які кажуть мені: «Поїхали!»

Що ховається за обличчям жінки, яку я кохаю?

Так що досить, я залишаю правильний шлях у невідоме

Маршрут натякають, він веде просто в порожнечу

У мене неузгоджені почуття, тому що за кілька секунд я вмираю кожну мить і народжуюсь заново

нові без спогадів

Загублений у цих звукових мріях, між фальшивими гранями та відтінками кольорів,

з тягарями і почестями, один ніхто сто тисяч Я живу тепер уже не в собі, а в кожному

справа

Цей світ перевертає певність з ніг на голову, вільно бути собою для тих, хто цього не робить

я хотіла б?

Давайте заберемося назавжди

Один жоден сто тисяч ваше судження, скажіть мені, для чого це?

Ми залишаємось рабами обіцянок, наші душі вмирають, щоб відродитися іншими

Пишаюся тим, що відрізняюся, один жоден сто тисяч ваше судження скаже мені, що

є це?

Гарантія рутини приймає дивний поворот, коли лише марна e

прибуток виходить з-під контролю

Можливо, від’їзд зробив мене менш рабом, але в постійному становленні я не можу знайти

впевненість, яку я шукав

Керований божевіллям, яке переповнює мене, я знаю, що в божевіллі є більше алхімії

крім того, вони тримають відображення в сейфі, а чистота

дурні змусять мене дивитися далі

Хтось запитує: «Як ти це робиш?

звідки нудний незв'язний гріх

марнославства?»

Я спалюю свої заощадження та можливості та втікаю від своєї особистості завдяки витокам інформації з "Il Fu Mattia Pascal"

Наше прощання відриває мене від реальності і тепер, коли тобі все одно,

розкажи мені трохи про те, як це зробити

Вже напівпрожите життя, немає місця жалю і ста тисяч

можливість

Цей світ перевертає впевненість з ніг на голову, вільно бути собою для тих, хто цього не робить

я хотіла б?

Давайте заберемося назавжди

Один жоден сто тисяч ваше судження, скажіть мені, для чого це?

Ми залишаємось рабами обіцянок, наші душі вмирають, щоб відродитися іншими

Пишаюся тим, що відрізняюся, один жоден сто тисяч ваше судження скаже мені, що

є це?

Цей світ перевертає впевненість з ніг на голову, вільно бути собою для тих, хто цього не робить

я хотіла б?

Давайте заберемося назавжди

Один жоден сто тисяч ваше судження, скажіть мені, для чого це?

Ми залишаємось рабами обіцянок, наші душі вмирають, щоб відродитися іншими

Пишаюся тим, що відрізняюся, один жоден сто тисяч ваше судження скаже мені, що

є це?