The Years Have Loved Us - Gavin Clark

You said it’s your brain,

playing tricks all the time

act like you’re young in the bright morning sun,

with a future you’re still get to climb.

And the light of a lamp,

bouncing back of the glass.

Stood at the gate in a glorious state,

where you’re going I’m too scared to ask

The streets outside are warm and clear, love can’t hold you here.

I hear your voice, whisper stay, the years have loved us…

I remember this time, in a fabulous place,

nothing around no image no sound,

had the strenght to really exist.

You all wrapped in white the start of the end and I alone and away

from the stone.

A force to be reckoned with.

The streets outside are warm and clear, love can’t hold you here.

I hear your voice, whisper stay, the years have loved us

The years have loved us…

The years have loved us…

Ти сказав, що це твій мозок,

весь час граючи в трюки

поводься, ніби ти молодий під яскравим ранковим сонцем,

з майбутнім, на яке ви все ще маєте піднятися.

І світло лампи,

відскакуючи назад склом.

Стояв біля воріт у славетному стані,

куди ти йдеш, я надто боюся спитати

Вулиці надворі теплі й чисті, любов не втримає вас тут.

Я чую твій голос, шепіт залишайся, роки любили нас…

Я  пам’ятаю цей час, у  казковому місці,

нічого навколо, ні зображення, ні звуку,

мав силу існувати по-справжньому.

Ви всі загорнули в біле початок кінця, а я самий і геть

з каменю.

Сила, з якою потрібно рахуватися.

Вулиці надворі теплі й чисті, любов не втримає вас тут.

Я чую твій голос, шепіт залишайся, роки любили нас

Роки любили нас…

Роки любили нас…