The End of Things - Gary Numan

Is that a voice calling me softly?

Nothing in here is quite how it seems

Is that a whisper’s touch or my fear?

Am I awake or lost in old dreams?

Everything’s so cold, the air is so still

There should be nothing here to see

Is this a warning, like in the Black Book?

There can be no one else but Me

I see a darker shade of darkness

I hear a shadow hide in the lie

I feel a suffocating tension

Within a terrible desire

Everything is so cold, the air is so still

There should be nothing here to fear

But I hear breathing, a child’s laughter

Can any part of this be real?

Everything I work for

Everything I long for is always just too far

Everything I hope for never comes to be

Everything I bleed for burns a scar on me

Everything I fight for leaves a bitter taste

Everything I cry for laughs into my face

Everything I scream for barely knows my name

Everything I’d die for will die just the same

In here, with me

Is this the truth of your forgiveness?

Are you the stranger stood at my door?

Are you the end of things come calling?

Are you the answer that I’ve wished for?

Everything’s so cold, the air is so still

And there is nothing here but me

If I belong here, and this is mercy

Then there is no place I’d rather be

Everything I worked for

Everything I longed for was always just too far

Everything I hoped for never came to be

Everything I bled for burned a scar on me

Everything I fought for left a bitter taste

Everything I cried for laughed into my face

Everything I screamed for barely knew my name

Everything I died for died just the same

In here, with me

Це голос тихенько кличе мене?

Ніщо в тут не таким як здається

Це дотик шепоту чи мій страх?

Я прокинувся чи загубився в старих снах?

Все таке холодне, повітря таке тихе

Тут не повинно бути нічого, що можна побачити

Це попередження, як у Чорній книзі?

Не може бути нікого іншого, крім Мене

Я бачу темніший відтінок темряви

Я чую, тінь ховається в брехні

Я відчуваю задушливу напругу

У межах жахливого бажання

Усе так холодно, повітря так тихе

Тут не треба нічого боятися

Але я чую дихання, дитячий сміх

Чи може будь-яка частина цього бути справжньою?

Все, над чим я працюю

Все, чого я прагну, завжди занадто далеко

Все, на що я сподіваюся, ніколи не збудеться

Усе, заради чого я спливаю кров’ю, залишає на мені шрам

Усе, за що я борюся, залишає гіркий присмак

Усе, про що я плачу, сміється мені в обличчя

Усе, про що я кричу, ледве знає моє ім’я

Все, за що я помру, помре так само

Тут, зі мною

Це правда твого прощення?

Ви, незнайомець, стояв біля моїх дверей?

Ви кличе кінець справ?

Ви та відповідь, яку я хотів?

Все таке холодне, повітря таке тихе

І тут немає нічого, крім мене

Якщо я тут належу, і це милосердя

Тоді немає місця, де я б хотів бути

Все, над чим я працював

Все, чого я прагнув, завжди було занадто далеким

Все, на що я сподівався, ніколи не збулося

Усе, за що я пролив кров, залишило на мені шрам

Усе, за що я боровся, залишило гіркий присмак

Усе, про що я плакала, сміялося мені в обличчя

Усе, про що я кричав, ледве знало моє ім’я

Усе, за що я помер, померло так само

Тут, зі мною