Ghosts - Gary Jules

Running along the rocks of the river

And the water’s as cold as the snow

The man is chasing behind me And I can’t afford to falter or slow

I find solace in what we believe

Or the hush of a cool gentle rain

But there’s something we love in the mystery

Of a man in the midst of a change

She laughed and said I was going nowhere

'Cause it’s nowhere that she’s ever been

When I get to that place she’ll remember my face

And say «Hey man, I knew him when he was younger»

But she never loved me at al

She laughed when I was in pain

'Cause there’s something that we are all frightened of In the man in the midst of a change

Out on the roof to inquire of the sky

The existence of ghosts in my life

Who’s to blame you or I?

No one would answer me They just stared with the weight of the world I pretend not to feel

The windmill is poised for the battle

But the fool understands not the game

He believes in his mission, predestined position

Amazing the grace of her name

Oh he loves her now as he loved her then

Rocinante rememebers the days

When I whistled and sat waiting patiently

With the man in the midst of a change

Running along the rocks of the river

With the freedom to step where I choose

Though I can’t stop to rest I like traveling best

And besides, I’ve got nothing to lose from it I find solace in all the extremes

In pleasure as well as in pain

I just wish he would let me explain to you

The man in the midst of a change

Біг по скелях річки

А вода холодна, як сніг

Чоловік ганяється за мною і я не можу дозволити захитатися чи повільнитися

Я знаходжу розраду в тому, у що ми віримо

Або тиша прохолодного дрібного дощу

Але є щось, що ми любимо в таємниці

Про людину в розпал змін

Вона засміялася і сказала, що я нікуди не піду

Тому що вона ніде не була

Коли я доберуся до цього місця, вона згадає моє обличчя

І скажіть «Гей, чоловіче, я знала його, коли він був молодшим»

Але вона ніколи мене не любила

Вона сміялася, коли мені було боляче

Тому що є щось, чого ми боїмося в чоловіку, посред змін

Виходьте на дах, щоб довідатися про небо

Існування привидів у моєму житті

Хто звинувачувати вас чи я?

Ніхто  мені не відповів   Вони просто дивилися з вагою світу, який я вдаю, що не відчуваю

Вітряк готовий до битви

Але дурень не розуміє гри

Він вірить у свою місію, зумовлену позицію

Дивовижна витонченість її імені

О, він кохає її зараз, як кохав її тоді

Росінант пам'ятає дні

Коли я свистував і терпляче чекав

З чоловіком у розпал змін

Біг по скелях річки

Зі свободою крокувати туди, куди я хочу

Хоча я не можу зупинитися, щоб відпочити, мені найбільше подобається подорожувати

І крім того, мені нема чого втрачати від цього, я знаходжу розраду у всіх крайнощах

Як у задоволення, так і в біль

Я просто хотів би, щоб він дозволив мені пояснити вам

Чоловік у розпал змін