In Lichterlosen Weiten - Galaktik Cancer Squad

In lichterlosen Weiten irre ich umher

von einem Ozean aus Dunkel werde ich verzehrt

Getrieben hat mich einst die Suche nach dem Licht

doch es zu finden vermochte ich nicht

In lichterlosen Weiten warte ich schon lang

die Gedanken stets mit Finsternis verhangen

Mein Herz lebt noch in alten Tagen, bevor die Kälte kam

und ich kann es kaum ertragen, was es aus mir macht

Geflüsterte Nachricht, luftig wie der Wind

getragen ans Ohr, doch für das Herz bestimmt

irgendwo dort draußen, genauso kalt wie ich

ein Funke kanns entzünden, und es wird zum Licht

Geflüsterte Nachricht, ein trauriges Gedicht

getragen ans Herz, doch die Seele nimmt es sich

bittersüße Hoffnung für mich allein

und ewig schmerzhaft für uns zu zweit

In lichterlosen Weiten nehme ich das Schicksal an

in Einsamkeit und Stille verblasst die Hoffnung ganz

wozu noch warten, wenn ein Leben nicht reicht?

wie sollen die Wunden jemals verheilen?

So soll die Kälte mich holen

so soll das Ende mich befreien

Я блукаю безсвітними просторами

Мене поглинає океан темряви

Колись мене рухали пошуки світла

але я не зміг його знайти

Довго чекав у безсвітних просторах

думки завжди оповиті темрявою

Моє серце все ще живе в давні часи до настання холодів

і я ледве можу прийняти те, що це робить зі мною

Пошепотне повідомлення, повітряне, як вітер

Потерті до вуха, але призначені для серця

десь там, так само холодно, як і я

іскра може запалити його, і він стане світлом

Пошепки повідомлення, сумний вірш

несе до серця, а душа бере

гірка надія на мене одного

і назавжди боляче для нас двох

У безсвітлі простори я приймаю долю

в самоті й тиші надія згасає зовсім

навіщо чекати, якщо одного життя замало?

як колись загоїться рани?

Тож нехай мене охопить холод

так кінець звільнить мене