Paranoid - FYVO

В моей голове всё бито на осколки,

Сотни, миллионы ли — не знаю сколько,

Снова потерянный и сбитый с толку,

Ведь эти голоса никак не смолкнут,

Я думал — отступит тень, я проснусь, это временно.

Но что ни день — я давлю своих демонов

Это мой мир там где мы с ним

Ходим вместе по пунктиру из мыслей

Я не знаю долго ли больно

Будет мне пока мир утонет

Одного хочу лишь и только

Чтобы меня кто-нибудь понял

Ведь невыносимо мне порой

Быть наедине с самим собой

Я улыбаюсь непогоде и боли,

Запираюсь дома, хотя так пугаюсь неволи,

То я никто, то по колено мне море,

наверное я болен, моё нутро — перекати-поле,

Молят у бога, люди богатства в забытом царстве,

Но я молю как уснуть бы тут без лекарств мне,

Устал запоминать поименно все лица,

Что мелькают во мне как на колесах спицы,

Моей любви цена дороже любых благ, но...

Возненавидеть могу только за бесплатно,

Всё пополам делил, но слилось в одно.

Я буду петь, буду петь как ветер поёт в моё окно

Я не знаю долго ли больно

Будет мне пока мир утонет

Одного хочу лишь и только

Чтобы меня кто-нибудь понял

Я не знаю долго ли больно

Будет мне пока мир утонет

Одного хочу лишь и только

Чтобы меня кто-нибудь понял

Ведь невыносимо мне порой

Быть наедине с самим собой

У моїй голові все бито на уламки,

Сотні, чи мільйони — не знаю скільки,

Знов втрачений і спантеличений,

Адже ці голоси ніяк не змовкнуть,

Я думав - відступить тінь, я прокинуся, це тимчасово.

Але що день — я давлю своїх демонів

Це мій світ там, де ми з ним

Ходимо разом пунктиром з думок

Я не знаю чи довго боляче

Буде мені поки що світ потоне

Одного хочу лише й тільки

Щоб мене хтось зрозумів

Адже нестерпно мені часом

Бути наодинці із самим собою

Я посміхаюся негоді та болю,

Замикаюся вдома, хоча так лякаюся неволі,

То я ніхто, то по коліно мені море,

напевно я хворий, моє нутро - перекотиполе,

Молять у бога, люди багатства у забутому царстві,

Але я благаю як заснути б тут без ліків мені,

Втомився запам'ятовувати поіменно всі особи,

Що миготять у мені як на колесах спиці,

Мого кохання ціна дорожча за будь-які благи, але...

Зненавидіти можу тільки за безкоштовно,

Все навпіл ділив, але злилося в одне.

Я співатиму, співатиму як вітер співає у моє вікно

Я не знаю чи довго боляче

Буде мені поки що світ потоне

Одного хочу лише й тільки

Щоб мене хтось зрозумів

Я не знаю чи довго боляче

Буде мені поки що світ потоне

Одного хочу лише й тільки

Щоб мене хтось зрозумів

Адже нестерпно мені часом

Бути наодинці із самим собою