She Walks in Beauty - Future Of Forestry

She walks in beauty,

like the night Of cloudless climes and starry skies.

And all that’s best of dark and bright

Meet in her aspect and her eyes,

Thus mellow’d to that tender light,

Which heaven to gaudy day denies.

One shade the more, one ray the less

Had half impair’d the nameless grace

Which waves in every raven tress

Or softly lightens o’er her face.

Where thoughts serenely sweet express

How pure, how dear their dwelling-place.

And on that cheek, and o’er that brow,

So soft, so calm, yet eloquent,

The smiles that win, the tints that glow,

But tell of days in goodness spent,

A mind at peace with all below,

A heart whose love is innocent!

Вона ходить у красі,

як ніч Безхмарного клімату та зоряного неба.

І все найкраще з темного й яскравого

Зустрітися в її аспекті та в її очах,

Так приємний до того ніжного світла,

Який рай для хмурого дня заперечує.

Один відтінок більше, один промінь менше

Наполовину пошкодив безіменну благодать

Який хвилюється в кожній вороні

Або м’яко освітлює її обличчя.

Де думки безтурботно солодкі висловлюють

Яке чисте, яке дороге їхнє житло.

І на цій щоці, і над бровою,

Такий м’який, такий спокійний, але красномовний,

Посмішки, які перемагають, відтінки, які світяться,

Але розкажи про дні, проведені в доброті,

У мирі з усіма нижче,

Серце, чиє кохання невинне!