Remember My Name - Fucked Up

No truer plea has ever been,

Than what, through David, we have seen.

His turn from a life of frustration

To embrace love’s condemnation.

Better to let love lie

Than have to see it die.

It’s better to be alone

Than feel your heart turn to stone.

The flower grows just for the seed

As the honey’s song composes the bee.

Shouldn’t a free man’s soul rise

Above these ravenous designs of love?

Better to be born blind

Than see and then lose sight.

Better a desolate peace

Than to fight with your memories.

So take my heart to your grave,

It just pumps cold blood through my veins.

I lost it all in fate’s cruel game.

Only the devil remembers my name.

Only a foolish heart concedes to fate

And the trials and turns that it dictates.

The only love that will never die

Is the love you always deny.

Like a barb it clings,

The loss forever stings,

The pain will never leave,

Love is a cruel disease.

Like a wick that holds to the flame,

The path you took to her started the blaze.

The match you made is to blame,

The steps to love and death were the same.

Now that you’ve loved and lost,

Would you repay the cost?

A price so severe,

If you had never loved her she’d be here.

So take my heart to your grave,

It just pumps cold blood through my veins.

I lost it all in fate’s cruel game.

Only the devil remembers my name.

Більш правдивого благання ніколи не було,

Більше того, що ми бачили завдяки Давиду.

Його поворот із життя, повного розчарування

Щоб прийняти засудження любові.

Краще нехай любов лежить

Тоді треба побачити, як він помирає.

Краще бути на самоті

Відчуйте, як ваше серце перетворюється на камінь.

Квітка росте тільки заради насіння

Як пісня меду складає бджолу.

Чи не повинна піднятися душа вільної людини

Над цими жадібними задумами кохання?

Краще народитися сліпим

То побачити, а потім втратити зір.

Краще безлюдний мир

Чим боротися зі своїми спогадами.

Тож візьми моє серце в могилу,

Це просто качає холодну кров у мої вени.

Я втратив все у жорстокій грі долі.

Тільки диявол пам’ятає моє ім’я.

Лише дурне серце поступається долі

І випробування й повороти, які це диктує.

Єдина любов, яка ніколи не помре

Це любов, яку ти завжди заперечуєш.

Як колючка, вона чіпляється,

Втрата вічно мучить,

Біль ніколи не залишить,

Любов — це жорстока хвороба.

Як гніт, що тримає полум'я,

Шлях, яким ви пішли до неї, розгорнув полум’я.

Збіг, який ви склали, винен,

Кроки до кохання та смерті були однаковими.

Тепер, коли ти любив і втратив,

Ви б окупили вартість?

Ціна така сувора,

Якби ти ніколи її не любив, вона була б тут.

Тож візьми моє серце в могилу,

Це просто качає холодну кров у мої вени.

Я втратив все у жорстокій грі долі.

Тільки диявол пам’ятає моє ім’я.