Cerulean City - Free Throw

Just this morning, out on my steps

It was raining

I couldn’t muster up the energy to go back inside to keep from getting wet

Making excuses, I know the truth is

The glue that holds me down is feeling unwell

Contemplating months spent hating myself

Not content, but somewhat comfortable with self-contempt

Maybe life isn’t broken, but just bent

I’m not convinced, something’s gotta fucking give

And that’s when it hit me, this house doesn’t have to be haunted anymore

Open up the doors, let the breeze in

The light at the end of the tunnel is the experience that we all seem to funnel

Back into the bodies that we have rented

Life doesn’t always make sense

But you’re the only thought that does

This house doesn’t have to be haunted anymore

Our house doesn’t feel at all haunted anymore

Life doesn’t always make sense

But you’re the only thought that does

I don’t know if you remember

We were half asleep in my bed

And I said, «One day you’d be asked if you would marry me»

And barely coherently, under your breath, you said, «I would»

I’m not sure you even know that I heard, but those two words resonated harder

than anything

And once again gave me a reason to wake up

In the morning

Тільки сьогодні вранці, виходжу на мої краї

Йшов дощ

Я не міг набратися сил, щоб повернутися всередину, щоб не намокнути

Виправдовуючись, я знаю, що правда

Клей, який тримає мене, поганий

Споглядаючи місяці, проведені ненавидячи себе

Не задоволений, але дещо комфортний із презирством до себе

Можливо, життя не зламане, а просто зігнуте

Я не переконаний, щось треба давати

І саме тоді мене вразило, що в цьому будинку більше не потрібно переслідувати

Відкрийте двері, впустіть вітер

Світло в кінці тунелю — це досвід, який, здається, ми всі

Повернемося до кузова, які ми орендували

Життя не завжди має сенс

Але ти єдина думка, яка це робить

У цьому будинку більше не потрібно переслідувати

У нашому домі більше немає привидів

Життя не завжди має сенс

Але ти єдина думка, яка це робить

Я не знаю, чи ви пам’ятаєте

Ми наполовину спали в моєму ліжку

І я відказав: «Одного дня тебе запитають, чи б ти вийшов за мене заміж»

І ледь зв’язно, під ніс ти сказав: «Я б»

Я не впевнений, що ви навіть знаєте, що я чув, але ці два слова звучали сильніше

ніж будь-що

І знову дав мені привід прокинутися

Вранці