One November Morning - Frank Tovey, The Pyros

One november morning as i awoke

The tide had turned and the waters had broke

My pregnant wife told me the news

She said «love, it’s time you’d better put on your shoes»

Later on i collected my daughter from school

On our way home we came across some fools

Who were kicking and punching and ready to annoy

A helpless and most frightened boy

I stopped and wondered should i intervene

But i was already part of the scene

By witnessing the act had i stopped the goad?

And the two ugly thugs came across the road

They swore and threatened

But my daughter didn’t cry

And i stood my ground

And looked them in the eye

One of them turned and held up a brick

It was then i knew these blokes were sick

In his hand that creep held my life

The future of my daughter and my pregnant wife

For my little girl’s sake i could not fight

Even though i knew i was in the right

That coward must’ve seen

The anger in my eyes

That idiot stood for everything i despise

I dared him to do what he wanted to do

But he knew he’d bitten off

More than he could chew

At that point they snarled

And ran across the street

Without a punch thrown

They knew they were beat

They kicked the boy once

Then left him alone

Then a voice cried

«daddy, please take me home»

As we walked away

I’d lost track of the time

But i saw a police officer

Run to the scene of the crime

I felt guilty had i taken the right action?

To involve my daughter

While my wife timed contractions

My son was born on the 26th of november

Of course that’s a day i’ll always remember

All night my wife struggled with her pain

And at half past four we gave him his name

Oh son, this world can be a violent place

And you must make sure you look it in the face

To fight fire with fire is foolish that’s true

But don’t let anyone walk over you

Одного листопадового ранку, коли я прокинувся

Приплив змінився, і вода зірвалася

Моя вагітна дружина повідомила мені новину

Вона сказала: «Любов, пора тобі краще взутися»

Пізніше я забрав мою дочку зі школи

По дорозі додому ми натрапили на дурнів

Які били ногами й кулаками та готові дратувати

Безпорадний і найбільш наляканий хлопчик

Я зупинився й подумав, чи мені втручатися

Але я вже був частиною сцени

Ставши свідком цього акту, я зупинив удар?

І двоє потворних головорізів перейшли дорогу

Вони лаялися і погрожували

Але моя дочка не плакала

І я стояв на своєму

І подивився їм в очі

Один із них повернувся й підняв цеглу

Тоді я дізнався, що ці хлопці хворі

У своїй руці цей придурок тримав моє життя

Майбутнє мої дочки та моїй вагітної дружини

Заради своєї маленької дівчинки я не міг битися

Хоча я знав, що був правий

Цей боягуз, напевно, бачив

Гнів в моїх очах

Цей ідіот стояв за все, що я зневажаю

Я змусив його зробити те, що він хотів зробити

Але він знав, що відкусив

Більше, ніж він міг прожувати

У цей момент вони загарчали

І перебіг вулицю

Без удару

Вони знали, що їх побили

Одного разу вони вдарили хлопця ногами

Потім залишив його в спокої

Потім голос заплакав

«Тату, будь ласка, відвези мене додому»

Коли ми відходили

Я втратив рахунок часу

Але я бачив поліцейського

Біжи на місце злочину

Я почувався винним, чи вжив правильні дії?

Щоб залучити мою дочку

У той час як моя дружина призначала сутички

Мій син народився 26 листопада

Звичайно, це день, який я завжди пам’ятатиму

Всю ніч моя дружина боролася зі своїм болем

А о пів на четверту ми дали йому ім’я

Синку, цей світ може бути місцем насильства

І ви повинні переконатися, що дивитеся в обличчя

Боротися з вогнем вогнем — це нерозумно

Але не дозволяйте нікому пройти через вас