Poesia dedicada a los oprimidos - Frank T

Noto el impacto en el sitio exacto

Lo hizo alguien apto, la tensión yo capto

Mueren del infarto, de ver hacer el acto

Del cual aquí me parto, al ver tenso tacto

Caen gotas de sudor, por culpa del temor

Hacia un crítico y único cínico intenso asesino

Cegado por el vino

Que a este sitio vino para encontrar su destino

Dar malas sensaciones y así provocar tensiones

Cortar tus buenas emociones y también acciones

Entra como el pan en un estómago hambriento

Confunde la verdad con la mentira y lo que es cierto

Te gusta y no te gusta y en el fondo te disgusta

Si picas el anzuelo ya verás como te asusta

Te prevengo pero yo no te detengo

La libertad la tienes al igual que yo la tengo

Ahora estás ido, y yo sé quién ha sido

El que te ha confundido contigo ha podido

No es tu debilidad sino que has sido poco fuerte

Prefieres no luchar y experimentar tu lenta muerte

Duro como el hielo, blando como el agua derretida

Que enseguida quita la vida rápidamente como el sida

La suerte que enfrente no tienes o no aparece

Y crece cuando menos te lo esperas o decrece

Mira por detrás, seguramente allí verás

Al oscuro de la noche o a la misma oscuridad

Con más claridad que la misma claridad

Y con posibilidad de negativa continuidad

El futuro no lo ves y si lo ves es borroso

Te engaña el que te diga que el tuyo es hermoso

Lo tienes muy chungo, pequeño vagabundo

Ya que tu única misión es sufrir en el mundo

Mi letra es un himno y mi LP es un himnario

Practico el Hip Hop como un revolucionario

Creo en la ley, pero en la que sea justa

Por eso la que existe la odio no me gusta

Una casa inmunda donde sólo anidan ratas

Donde el agua ahora se bebe en unas sucias viejas latas

Donde el dibujo de la marca de aquella sucia lata apenas ya se ve

Como árboles y niños bien nutridos

Ahora están podridos

Ni siquiera destruidos porque aún siguen vivos

Ellos no lo saben aquí dentro ya no caben

Que los responsables por esto un buen día lo paguen

(paguen, paguen, paguen, paguen)

A veces en la calle divisaba un gato muerto

Aplastado medio muerto y casi descompuesto

Algo normal es ver esto en la habitación

Como comúnmente las marujas la televisión

Llora un señor con un agujero en el estómago

No curan ya los médicos y no veo a ningún mago

Esto es el principio de un final poco feliz

Aquí huele tan mal que nadie quiere ni vivir

Un niño de 3 años va por ahí descalzo

Corre demasiado ni siquiera yo le alcanzo

Es como si todos ahora fueran animales

Con los pies endurecidos que ni sienten los cristales

Suenan todo el tiempo y son rompidas por las balas

Que son manipuladas, disparadas por las malas

Ideas de un egoísta analfabeto con carrera de derecho

Y un cerebro estrecho

Ahora el cerebro se endurece al igual que el corazón

No existen las ideas y es confusa la emoción

Nadie es capaz de comprender el sentido de la acción

Los músicos se mueren y se muere la canción

El ruido sin tono ensordece los oídos

Los políticos tienen los discos bien escondidos

No quieren que la gente oiga rimas de esperanza

Si esto un día ocurriese cambiaría la balanza

Tendrían confianza, serían más fuertes

Potentes y más inteligentes, con sabia en la mente

Así sería la gente

La espada que utilizo es de 7 filos

No intentes cogerla pesa más de 1000 kilos

Yo puedo cogerla ya tengo un brazo fuerte

Estaba destinado a ella no fue por la suerte

A todo ser humano que ha sufrido hay que decirle

A como sin temor al enemigo desvivirle

Ya que sentado no haces nada, solamente mal pensar

Y sin acción inmediata nada se va a solucionar

Aquí la oscuridad es como el sol cuando es de día

Si quieres claridad te detendrá la policía

Tener luz en la mente es ir en contra del sistema

Ya que el calor de tus ideas es más fuerte que su esquema

Я відчуваю вплив у точному місці

Зробив це хтось підходящий, напругу я вловлюю

Вони помирають від серцевого нападу, бачачи скоєний вчинок

Від якого я відходжу тут, бачачи напружений дотик

краплі поту падають від страху

Назустріч критичному та надзвичайно цинічному напруженому вбивці

засліплений вином

Що він прийшов сюди, щоб знайти свою долю

Викликайте погані почуття і тим самим спричиняйте напругу

Відсікайте свої хороші емоції, а також дії

Входить, як хліб у голодний шлунок

Плутає правду з брехнею і правдою

Вам це подобається, і вам це не подобається, і в глибині душі вам це не подобається

Якщо ви візьмете наживку, то побачите, як вона вас налякає

Я попереджаю, але не зупиняю

Ти маєш свободу, як і я

Тепер ти пішов, і я знаю, хто це був

Той, хто вас з вами переплутав, зміг

Це не твоя слабкість, а те, що ти був мало сильним

Ви вважаєте за краще не боротися і переживати свою повільну смерть

Твердий, як лід, м'який, як тала вода

Це негайно забирає життя, як СНІД

Удача, з якою ви стикаєтеся, у вас немає або не з'являється

І зростає, коли найменше очікуєш, або зменшується

Подивіться ззаду, напевно там побачите

Темної ночі чи в тій же темряві

З більшою ясністю, ніж та сама ясність

І з можливістю негативної безперервності

Ви не бачите майбутнього, а якщо й бачите, то воно розпливчасте

Вас обманює той, хто каже вам, що ваш красивий

Тобі це дуже погано, ти маленький волоцюга

Оскільки твоя єдина місія — страждати у світі

Мої тексти – це гімн, а мій альбом – це збірник гімнів

Я займаюся хіп-хопом як революціонер

Я вірю в закон, але в той, який справедливий

Тому я ненавиджу ту, яка є, мені не подобається

Брудний будинок, де гніздяться одні щури

Де зараз п'ють воду з брудних старих бідонів

Там, де ледве видно малюнок позначки тієї брудної банки

Як дерева і ситі діти

тепер вони гнилі

Навіть не знищені, бо вони ще живі

Вони цього не знають, вони тут більше не вписуються

Нехай колись винні в цьому заплатять

(плати, плати, плати, плати)

Іноді на вулиці я бачив мертвого кота

Розчавлений напівмертвий і майже розклався

Це нормально бачити це в кімнаті

Як зазвичай marujas телебачення

Плаче чоловік з дірою в животі

Лікарі більше не лікують, і я не бачу жодного чарівника

Це початок нещасливого кінця

Тут так смердить, що ніхто навіть жити не хоче

3-річний хлопчик ходить босоніж

Він занадто багато біжить, я навіть не можу його наздогнати

Ніби всі тепер тварини

Із загартованими ногами, які навіть не відчувають кристалів

Вони весь час дзвенять і розбиваються кулями

Якими маніпулюють, стріляють важко

Ідеї ​​малограмотного егоїста з юридичною освітою

І вузький мозок

Тепер мозок загартовується так само, як і серце

Ідей немає, а емоції плутаються

Ніхто не здатний зрозуміти сенс вчинку

Музиканти вмирають і пісня вмирає

Беззвучний шум глухне вуха

У політиків добре заховані диски

Вони не хочуть, щоб люди чули рими надії

Якби це одного разу сталося, це змінило б масштаб

Були б впевнені, були б сильнішими

Потужні та розумніші, з мудрістю

це були б люди

Меч, яким я користуюся, 7-лезовий

Не намагайтеся його зловити, він важить більше 1000 кілограмів

Я можу це зловити, я вже маю міцну руку

Це було призначено для неї, але не пощастило

Ми повинні сказати кожній людині, яка постраждала

Як без страху ворога знищити його

Сидячи, ви нічого не робите, лише погано думаєте

І без негайних дій нічого не вирішиться

Тут темрява, як сонце, коли вдень

Якщо вам потрібна ясність, вас зупинить поліція

Мати світло в розумі - це йти проти системи

Бо жар твоїх ідей сильніший за її задум