La vie dure - François & The Atlas Mountains

Considères-tu

Qu’il faille

Mener la vie dure

A ce que tu aimes le plus

Mener la vie dure

A ceux que tu aimes le plus?

Considère-les comme si tu venais de les rencontrer

Et à mesure

Qu’on passe

Au travers des années

L’on ne se cherche plus

L’on se met de côté

L’on ne se regarde plus

Plus vraiment comme c'était quand on s’est rencontrés

Et quand l’azur

Relâche

Ses premières étoiles

Et même un croissant de lune

Je revois la plage

Où déambulait ma brune

Perdue par le plaisir consommé dans les dunes

Et je retourne

A l'âge

Etirant le temps

Du chant des somnambules

Le visage en argent

La cadence des bûches

Le rire dans les dents nous mettions le feu aux dunes

Considères-tu

Qu’il faille

Perdre de vue

Tout ce que nous fûmes

En visant vers le luxe?

Considères-tu

Qu’il faille

Travailler plus

Mener la vie dure

A ce que tu aimes le plus?

Et la fatigue

S’installe

Jubilé infâme

Bientôt le sable brûle

Nous cherchons les tables

Et les couverts de luxe

L’ombre d’un séjour et des enfants à coucher

Mais tu n’as rien

Qui vaille

La peine de le surjouer

Tu m’attrapes et me dérailles

Me fais mettre à l’arrêt

Me fais regarder l'âge

Nous faire nous ressembler

Considères-tu

Qu’il faille

Perdre de vue

Tout ce que nous fûmes

En visant vers le luxe?

Considères-tu

Qu’il faille

Travailler plus

Pour mener la vie dure

A ce que tu aimes le plus?

ти вважаєш

Це потрібно

Зробіть життя важким

До того, що ти любиш найбільше

Зробіть життя важким

Тим, кого ти любиш найбільше?

Ставтеся до них так, ніби щойно зустрілися

І як

Те, що ми проходимо

Через роки

Ми більше не шукаємо один одного

Відходимо вбік

Ми більше не дивимося один на одного

Не зовсім так, як було, коли ми вперше зустрілися

А коли лазур

Звільнений

Його перші зірки

І навіть півмісяць

Я знову бачу пляж

Де блукала моя брюнетка

Загублений неперевершеним задоволенням у дюнах

І я повертаюся

В віці

Розтягування часу

З пісні сомнамбулів

Сріблясте обличчя

Каденція журналів

Сміхом у зубах ми підпалили дюни

ти вважаєш

Це потрібно

Випустити з поля зору

Всі ми були

Прагнете до розкоші?

ти вважаєш

Це потрібно

Більше працюйте

Зробіть життя важким

що тобі найбільше подобається?

І втома

розташовується

Сумнозвісний ювілей

Незабаром пісок горить

Ми шукаємо столи

І розкішні столові прибори

Тінь вітальні і сплячих дітей

Але у вас нічого немає

Хто вартий

Біль від перегравання

Ти ловиш мене і виводить з колії

Нехай мене закриють

Змушує мене виглядати старим

Зробіть нас схожими один на одного

ти вважаєш

Це потрібно

Випустити з поля зору

Всі ми були

Прагнете до розкоші?

ти вважаєш

Це потрібно

Більше працюйте

Щоб зробити життя важким

що тобі найбільше подобається?