Wudugast -

For centuries roaming among these beams

My ghostly voice haunting and whistling through the trees

Rarely seen but always my presence felt

A lonely soul trapped between life and death, condemned to dwell

In this wood my spirit shall stay

Until time will take this forest away

A man of war, wearied and battle-stained

Then came my fate, by an arrow felled but here remained

A sorry heart, my thoughts my only friend

Wandering on, and I fear my pain will never end

Some say they’ve seen me floating from tree to tree

Hooded and clad in green, shrouded in mystery

Some say they’ve heard me singing my mournful song

Crying for anyone to set my spirit free

In this wood my spirit shall stay

Until time will take this forest away

Століттями блукаючи серед цих променів

Мій примарний голос переслідує й свистить серед дерев

Рідко бачу, але завжди відчуваю мою присутність

Самотня душа, застрягла між життям і смертю, засуджена жити

У цьому лісі мій дух залишиться

Поки час забере цей ліс

Людина війни, втомлена й заплямована боями

Потім прийшла моя доля, стрілою, вбитою, але тут залишилася

Пробачте серце, мої думки, мій єдиний друг

Блукаю далі, і боюся, що мій біль ніколи не закінчиться

Деякі кажуть, що бачили, як я пливу з дерева на дерево

З капюшоном і зеленим, оповиті таємницею

Деякі кажуть, що чули, як я співаю свою скорботну пісню

Плачу, щоб хтось звільнив мій дух

У цьому лісі мій дух залишиться

Поки час забере цей ліс