The Day We Made God Cry - Florent Pagny, Patricia Petibon

Tears falling from the sky!

And how can we not know the reason why?

It took us all two thousand years of work and strife

Bringing the day we made God cry

They taught us all from birth

There’s only one who rules upon this earth

We know his name!

we even claim we know his face

Blue eyes or black…

His sorrow’s our disgrace

So we lay our roads and slay the trees

To possess more than our enemies

And our means can justify the end We’ll

Trample on a friend so disrespecfully

And with all this anger in our hearts

We rebel and swear God plays a part

So we kill and pray to make amends

The story never ends and flags will burn again

Tears falling from the sky

Under the dust the city ceased to shine

And all the children search within their mother’s eyes…

«How could it be that we have made God cry?»

So we lay our roads and slay the trees

To possess more than our enemies

And our means can justify the end.

We’ll.

Trample on a friend so direspectfully

And we send our hatred from above

In the name of one who taught to love

We prochain we’re worthly of this place.

The.

Chosen human race could

Never justify… the day we made God cry

Сльози падають з неба!

І як ми можемо не знати причину?

Усім нам знадобилося дві тисячі років роботи та ворожнечі

Настав день, коли ми заставили Бога плакати

Вони навчали нас усіх від народження

Є тільки один, хто править на цій землі

Ми знаємо його ім’я!

ми навіть стверджуємо, що знаємо його обличчя

Блакитні очі чи чорні…

Його печаль наша ганьба

Тож ми прокладаємо наші дороги та вирубуємо дерева

Щоб мати більше, ніж наші вороги

І наші засоби можуть виправдати мету, яку ми досягнемо

Топтайте друга так нешанобливо

І з усім цим гнівом у наших серцях

Ми бунтуємось і присягаємо, що Бог відіграє роль

Тож ми вбиваємо й молимося , щоб загладити свою вину

Історія ніколи не закінчується, і прапори знову горітимуть

Сльози падають з неба

Під пилом місто перестало сяяти

І всі діти шукають в очах матері...

«Як могло статися, що ми змусили Бога плакати?»

Тож ми прокладаємо наші дороги та вирубуємо дерева

Щоб мати більше, ніж наші вороги

І наші засоби можуть виправдати ціль.

Добре.

Топтайте друга так поважно

І ми посилаємо нашу ненависть згори

В ім’я того, хто навчив любити

Ми запевняємо, що гідні цего місця.

.

Вибрана людська раса могла

Ніколи не виправдовуй... день, коли ми розплакали Бога