The Cradle of Humankind - Flogging Molly

The sum of all my fears like dread are from demons yet to come

All the things I should’ve mentioned wave goodbye and «we'll see you soon»

It’s the words I’ve never written that say more about myself

Where empty is the promise lies a pocket full of doubt

So may the road I’ve yet to take

Leave a smile across my face

Till the laughter sheds the darkness far behind

For I still belong in the cradle of humankind

Though my time may be less traveled than those that came before

We’re all exiles here in madness kicking down each other’s door

Unforgiven is the lesson we pour upon ourselves

When a helping hand is needed, a slap in the face is what we get

But I will fight for this right and each moment of its life

Till I witness all the differences yet to heal

So may the road I’ve yet to take

Leave a smile across my face

Till the laughter sheds the darkness far behind

For I still belong in the cradle of humankind

Sometimes drink till I am empty, grab another from the shelf

Though I’m stuck in conversation, it’s with myself and no one else

Never listen to much reason till I hear it’s last call

When I notice that ghost is still dancing on his own

So may the road I’ve yet to take

Leave a smile across my face

Till the laughter sheds the darkness far behind

For I still belong in the cradle of humankind

Wherever you go

(The sun sets to rise

On a day that you find

You Struggle to be

But you’re already there)

Wherever you go

Wherever you go

(A passionless life

Has no words to write

It’s a body that’s broken

And breathless of life)

Oh, wherever you go

There will always be a roof and a dream above our heads

As long as I’m breathing, then forever I’ll be

Ah, I will fight for this right and each moment of its life

Till I witness all the differences yet to heal

So may the road we’ve yet to take

Leave a smile across our face

Till the laughter sheds the darkness far behind

We still belong in the cradle of humankind

Сума всіх моїх страхів, як-от страх, пов’язані з демонами, які ще прийде

Усе те, про що я повинен був згадати, помахає рукою на прощання та «ми скоро побачимось»

Це слова, яких я ніколи не писав, говорять більше про мене

Там, де порожня обітниця — кишеня, повна сумнів

Тож може бути дорога, яку я ще не пройшов

Залиште посмішку на моєму обличчі

Поки сміх не розвіє темряву далеко позаду

Бо я досі належу колисці людства

Хоча мій час може менше подорожувати, ніж ті, що були раніше

Ми всі вигнанці, які в божевіллі вибивають один одному двері

Непрощений — це урок, який ми виливаємо собі

Коли потрібна рука допомоги, ми отримуємо удар по обличчю

Але я буду боротися за це право і кожну мить його життя

Поки не стану свідком усіх розбіжностей, які ще не заліковано

Тож може бути дорога, яку я ще не пройшов

Залиште посмішку на моєму обличчі

Поки сміх не розвіє темряву далеко позаду

Бо я досі належу колисці людства

Іноді випиваю, поки не спорожніюсь, візьми ще один із полиці

Хоча я застряг у розмові, це я сам і ні з ким іншим

Ніколи не слухай багато причин, доки я почую останній дзвінок

Коли я помічаю, що привид все ще танцює сам

Тож може бути дорога, яку я ще не пройшов

Залиште посмішку на моєму обличчі

Поки сміх не розвіє темряву далеко позаду

Бо я досі належу колисці людства

Куди б ти не пішов

(Сонце сідає

У день, який ви знайдете

Ви намагаєтеся бути

Але ти вже там)

Куди б ти не пішов

Куди б ти не пішов

(Безпристрастне життя

Не має слів, щоб написати

Це тіло, яке зламане

І без подиху життя)

Ой, куди б ти не пішов

Над нашими головами завжди буде дах і мрія

Поки я дихаю, я буду назавжди

Ах, я буду боротися за це право і кожну мить його життя

Поки не стану свідком усіх розбіжностей, які ще не заліковано

Тож може бути дорога, яку нам ще не пройти

Залиште посмішку на нашому обличчі

Поки сміх не розвіє темряву далеко позаду

Ми все ще належимо колисці людства