Flame To The Moth -

I long for the summer

Long for the sun and touching my face

I’ll open my eyes and let it burn every splinter

I’m leashed to the storms on it’s way to my heart

And i have this coming every day of my life

This is where i stop fighting, eyes open wide

(where did we go wrong?)

I once had blue eyes, hungry and white

Now they are black from this dark age of lies

We’re all privatized, industrialized

We capitalize on the themes in our lives

Eyes searing with sorrow

Burning with anger and passion and lust

The swift wing of thoughts

Of a wildless rapture

The soil of defiance

And the firm ground of trust

But i am pushed, here in this world god saved

Where everything’s for sale, from nature, all the stars, down to dna

And i can gladly say, that i’ll be the first to break a norm anyday, anyway

And the rapture of the race towards to dumbity and it tracks all the radio of

god and prey…

(where did we go wrong?)

We once had blue eyes, probing the skies

Now they are blackened from this modern life

All privatized, industrialized

A failure, offensive and soon to be thrived

If i stop for air

This time i’ll fly

If i hit the ground it’s the way we all die

We’re next on the cut, sins of the season

With dollar signs, scars and the stalkings of treason

Learn to cry, oh, how we smiled

Oh we’re all telling the truth

Telling the truth

And we learn how to lie

And oh how we lie.

Liiiiee!

When you bow your heads tomorrow, to the world we build today

I want you to remember, that i stood my ground and said no.

I said no!

Я сумую за літом

Туга за сонцем і дотиком до мого обличчя

Я відкрию очі і нехай спалять кожну щепку

Я прив’язаний до штормів на шляху до мого серця

І я маю це кожен день мого життя

Тут я припиняю боротьбу, широко відкриваючи очі

(де ми помилилися?)

У мене колись були блакитні очі, голодні та білі

Тепер вони чорні від цієї темної доби брехні

Ми всі приватизовані, індустріалізовані

Ми використовуємо теми свого життя

Пекучі скорботою очі

Палаючи гнівом, пристрастю та хітью

Стрімке крило думки

Безглуздого захоплення

Грунт непокори

І тверда основа довіри

Але мене штовхають, тут, у цьому світі, Бог врятував

Де все продається, від природи, усіх зірок до ДНК

І я з радістю можу сказати, що все одно я буду першим, хто порушить норму

І захоплення від гонки до дурості, і він відстежує всі радіомовлення

бог і здобич...

(де ми помилилися?)

Ми колись мали блакитні очі, які досліджували небо

Тепер вони почорніли від цього сучасного життя

Все приватизоване, промислове

Невдача, образлива і незабаром процвітаюча

Якщо я зупинюся подивитись

Цього разу я полечу

Якщо я впаду на землю, ми всі помремо

Ми наступні на розрізі, гріхи сезону

Зі знаками долара, шрамами та переслідуваннями зради

Навчись плакати, ой, як ми посміхалися

О, ми всі говоримо правду

кажу правду

І ми вчимося брехати

І як ми брешемо.

Liiiiee!

Коли ви завтра схилите голови перед світом, який ми будуємо сьогодні

Я хочу, щоб ви пам’ятали, що я стояв на своєму і сказав «ні».

Я сказав ні!