Monument Ende - Fjoergyn

Trauer atmet Tränen

Atmet Hoffnung, atmet Wut

Trauer stürzt die Träume

In die Wogen schäumender Flut

Monument…

Ende!

Trauer lässt uns fallen

Auch wenn wir fest steh’n

Trauer macht uns müde

Des Weges, den wir geh’n

Trauer färbt den Himmel

Nimmt die Farben fort

Lähmt das Herz im Körper

Erträgt wie er verdorrt

Zum Letzten mal streckt sich der Atem

Zu den Füssen der Kultur

Um gemeinsam einzustimmen

Das Monument zerbricht in Dur

Alles lag in meinen Händen

Wird’s in der Geschichte heissen

Jeden Willen liess ich enden

Um zum Firmament zu reisen

Jeder Muskel um den Knochen

Hat mit dieser Welt gebrochen

Alle Teilchen stehen still

Weil das Schauspiel Bild sein will

Tiefe legt sich ins Gemälde

Als ich von der Leinwand schwebe

Mich als Licht geword’ner Stern

Mit dem Firmament verwebe

Die Welt endet hier

Das Monument bricht

Sie endet Dank dir

Im Zweifel durch mich

Die Welt geht heute Nacht

Das Monument fällt

In leuchtender Pracht

Versteinert die Welt

Смуток дихає сльозами

Вдихніть надію, вдихніть гнів

Печаль руйнує мрії

У хвилі пінистого припливу

Пам'ятник…

Кінець!

Смуток змушує нас падати

Навіть якщо ми будемо тверді

Горе втомлює нас

Як ми йдемо

Печаль фарбує небо

Забирає кольори

Паралізує роботу серця в тілі

Витримує, поки в'яне

Вдихніть востаннє

Біля ніг культури

Щоб разом налаштуватися

Пам'ятник розбивається в мажор

Все було в моїх руках

Це буде названо в історії

Я дозволю кожній волі закінчитися

Щоб подорожувати на небосхил

Будь-який м’яз навколо кістки

Порвали з цим світом

Усі частинки стоять нерухомо

Тому що видовище хоче бути образом

Глибина лежить у картині

Коли я спливаю з екрану

Зірка, що стала мною, як світло

Переплітаються з небом

Тут кінець світу

Пам'ятник розбивається

Закінчується завдяки тобі

Коли сумніваєшся, мною

Світ йде сьогодні ввечері

Пам'ятник падає

У сяючому блиску

Скам'янює світ