Auf Bald - Fjoergyn

Still nun, der Winter weint

Sucht sich auszuruhen

Da das Frühjahr längst scheint

Weiß doch in Farbe glänzt die Haut

Verliebte Eiskristalle wurden sich beraubt

Sind schon fast getaut…

Schweigend fällt sein Herz

In den Frost des März

Der Winter zieht sich Stück für Stück

In die Erde nun zurück

Derletzte Atemzug klingt kalt

Behutsam flüstert er «Auf Bald…»

Der Winter zieht sich Stück für Stück

In die Erde nun zurück

Nimmt seine Farben blau und weiß

Und flüstert dann «Auf Bald…»

Ganz leis'… Ganz leis'… Ganz leis'…

GANZ LEIS'!

Er lässt sie frei an diesem Tag

Da Raufreif auf den Knospen lag

Tränen perlen von dem Gesicht

Da heut ein neues Jahr anbricht

Das alte ruht, schläft langsam ein

Es muss das neue Frühjahr sein

Blick nicht zurück, nimm dein Gewand

Leg es dem Frühling in die Hand-

Schlafe nun ein.

Fest und in Ruh

Denn Deine Rückkehr naht schon im Nu…

Тихо тепер, зима плаче

Прагне відпочити

Бо весна вже давно прийшла

Шкіра сяє білим, але кольоровим

Закохані кристали льоду пограбували

Майже розморожені...

Його серце тихо завмирає

У березневий мороз

Зима тягнеться потроху

Назад на землю зараз

Останній подих звучить холодно

Він обережно шепоче: «До скорої зустрічі...»

Зима тягнеться потроху

Назад на землю зараз

Приймає свої кольори синій і білий

А потім шепоче: «До скорої зустрічі...»

Тихо... Тихо... Тихо...

ДІЙСНО ТИХО!

Того дня він звільняє їх

Бо на бруньках був іній

По обличчю котяться сльози

Як сьогодні починається новий рік

Старий відпочиває, поволі засинає

Мабуть, це буде нова весна

Не оглядайся, візьми свій халат

Віддай у весняні руки -

Іди спати зараз.

Твердо і спокійно

Бо твоє повернення наближається миттєво...