Shattered Mirror - Final Conflict

Anemic mornings enchain me to the bed

They dry my lips and I nibble on them, habitually

I can’t eat yet, but in special moments

I can ravage the whole fridge

My mother lied to me

That youth is a gladness

I am only a poor construction of human anxiety

My mother lied to me

That youth is a gladness

I am only a poor construction of human anxiety

Dear God, pull me out of this hell

Dear God, pull me out of this hell

Dear God, pull me out of this hell, of this hell, of this hell

I imprecate when the night starts

Window separates me from the beast

You’re not there, but I feel your presence

You were my parasite, I am bursting

My mother lied to me

That youth is a gladness

I am only a poor construction of human anxiety

My mother lied to me

That youth is a gladness

I am only a poor construction of human anxiety

Dear God, pull me out of this hell

Dear God, pull me out of this hell

Dear God, pull me out of this hell, of this hell, of this hell

I have been trying to get up for a few days

To approach the mirror

When I reach for my reflection

A whisper emanates

From behind the glass

«You are nothing, you are nothing»

«You are nothing, you are nothing»

Later I shatter my mirror

I burst again

I hide under the quilt

Bed is my house

Анемічний ранок приковує мене до ліжка

Вони сушать мої губи, і я звично їх кусаю

Я ще не можу їсти, але в особливі моменти

Я можу спустошити весь холодильник

Моя мати збрехала мені

Що молодість – це радість

Я лише бідна конструкція людської тривоги

Моя мати збрехала мені

Що молодість – це радість

Я лише бідна конструкція людської тривоги

Дорогий Боже, витягни мене з цього пекла

Дорогий Боже, витягни мене з цього пекла

Боже милий, витягни мене з цього пекла, з цього пекла, з цього пекла

Я проклинаю, коли починається ніч

Вікно відділяє мене від звіра

Тебе немає, але я відчуваю твою присутність

Ти був моїм паразитом, я розриваюся

Моя мати збрехала мені

Що молодість – це радість

Я лише бідна конструкція людської тривоги

Моя мати збрехала мені

Що молодість – це радість

Я лише бідна конструкція людської тривоги

Дорогий Боже, витягни мене з цього пекла

Дорогий Боже, витягни мене з цього пекла

Боже милий, витягни мене з цього пекла, з цього пекла, з цього пекла

Я намагався встати протягом кілька днів

Підійти до дзеркала

Коли я тягнуся до свого відображення

Лунає шепіт

З-за скла

«Ти ніщо, ти ніщо»

«Ти ніщо, ти ніщо»

Пізніше я розб’ю своє дзеркало

Я знову лопнув

Я ховаюся під ковдру

Ліжко – мій дім