Der Traum - Feuerschwanz

Ich war nur der Knappe, ihr Vater mein Herr

Mein Herz für die Tochter entflammt

Und dann eines Tages, es wurde gejagt

Ihr Pferd ging durch, und ich hinterher

Für Stunden allein, es fiel mir so schwer

Meine Liebe war ihr längst bekannt

Sie sagte nur still: «Ich hab das Gefühl

Dass es nur einmal wird sein.»

Und wie der Wind den Sande verweht

Der Liebe uns gaben anheim

Ihre Haut so zart, die Nippel hart

Es zerriß mich fast vor Lust

Und doch hätt ichs nicht noch einmal gewagt

Hätt ich vom Schmerze gewusst

Träum ich mich einst zu dir zurück

Bin ich dir wieder nah

Wer wob des Lebens wüsten Traum?

Des Lebens hell und klar

Bringt mir kein Wind den Hauch zurück

Wie ich dich einst berührt

Als träumte ich, was keiner träumt

Hast meine Hand geführt

Ich konnt nicht mehr essen

Nicht schlafen, nicht sein

Als sie zum Traualtar ging

Und doch wars ein Schmerz

Den ich niemals vergess

Als ihren Blick ich auffing

Wie eine letzte Liebkosung umfing er mich

Und doch war sie für mich verlorn

Ich wollt nur noch fort und wurd vom Papa

Zum Kreuzesritter erkorn

So zog ich denn nach Jerusalem

Mit einem stolzen Heer

Doch was ich dort sah, an Tod, Schmerz und Leid

Machte mirs Herze so schwer

Die stolzesten Ritter sanken zu Staub

Verrottet im Wüstensand

Die Sache verraten, geschlachtet für nichts

Wir starben für ödes Land

Als alter Mann nun sitze ich hier

Was ist nicht alles geschehn

Doch die Reinheit der Liebe, die ich empfand

Wird niemald für mich vergehn…

Wenn der Scheit im Ofen singt

Und mir deine Stimme im Ohre erklingt

Will ich füür einen Augenblick

Wieder zu dir zurück

Ist mein Leben ein Schauer nur

Der flüchtig am Himmel zieht seine Spur?

Lass mich noch einmal lächelnd spürn

Doch noch einmal berürn

Я був лише сквайром, її батько мій лорд

Серце горить за доньку

І одного разу на нього почали полювати

Її кінь кинувся, і я пішов слідом

Годинами на самоті мені було так важко

Вона давно знала моє кохання

Вона просто тихо сказала: «У мене є відчуття

Що це буде лише раз».

І як вітер розносить пісок

Щоб любов подарувала нам

Твоя шкіра така м’яка, а соски тверді

Мене це мало не розірвало від пожадливості

І все ж я б не наважився зробити це знову

Якби я знав про біль

Я буду мріяти, як повернусь до тебе колись

Чи я знову поруч з тобою

Хто виткав пустельну мрію життя?

Життя яскраве і ясне

Жоден вітер не поверне мені дихання

Як я колись доторкнувся до тебе

Наче мені снилося те, що нікому не сниться

Вів мою руку

Я більше не міг їсти

Не спи, не будь

Коли вона йшла по проходу

І все ж це був біль

я ніколи не забуду

Коли я зловив її погляд

Він обійняв мене, як останню ласку

І все ж вона була втрачена для мене

Я просто хотів піти, і тато мені сказав

Обраний кавалером Хреста

Тому я поїхав до Єрусалиму

З гордою армією

Але те, що я побачив там, смерть, біль і страждання

Мені стало так важко на серці

Найгордійші лицарі розсипалися

Гниє в піску пустелі

Зрадив справі, зарізав ні за що

Ми загинули за пустку

Тепер я сиджу тут, як старий

Чого не сталося

Але чистоту любові я відчув

ніколи не буде забутий для мене...

Коли колода співає в печі

І твій голос дзвенить у моїх вухах

Я хочу на мить

Знову до вас

Чи моє життя просто тремтіння

Минуща в небі залишає свій слід?

Змусити мене знову посміхнутися

Але знову торкнувся