Arv - Fejd

En dag nu gryr ur svunnen tid

Rösen manar skogens mörka ed

Sälla dig till harg och griftens vida famn

Ty jorden ni gav som svedjat land

En vilja av tro som aldrig dör

Så murken äro ekens stam

Åldern minnar unge mannens värv

Han giver jorden sitt blot som eken skänker sitt blad

Ty jorden ni gav svedjat land

En vilja av tro som aldrig dör

Se hurledes korpen far

Över furan mot en helgad dal

Där vördnad råda skall, där alver städse bli

Ty jorden ni gavsvedjat land

En vilja av tro som aldrig dör

För forsarnas sång är livets stäv

Porla varligt, strömmen äro så skälmsk

Ack nejdens fagra spår, skilda vägar vi gå

Ty jorden ni gav…

Одного дня зорі минулого часу

Кури викликають темну клятву лісу

Приєднуйтесь до харга і широких обіймів ями

За землю, яку ти дав, як випалену землю

Воля віри, яка ніколи не вмирає

Отже, гниль — це стовбур дуба

Про роботу юнака нагадує вік

Він дає землі свою пляму, як дуб дає свій лист

За землю, яку ти дав спалену землю

Воля віри, яка ніколи не вмирає

Подивіться, як ворон батько

Через сосну до священної долини

Де пануватиме благоговіння, де завжди будуть ельфи

Бо земля – земля дарована

Воля віри, яка ніколи не вмирає

Бо пісня порогів — лук життя

Порла ніжно, течії такі пустотливі

На жаль, гарні доріжки околиці, різні стежини ми йдемо

За землю, яку ти віддав...