Lonely Mountain - Feed Me

Far over the misty mountains rise

lead us standing upon the eight

what was before be see once more

is our kingdom a distant light

fiery mountains beneath a moon

the word’s aren’t spoken we’ll be there soon

for home a song that echoes on

and all who find us will know the tune

some folk we never forget

some folk we never forgive

haven’t seen the back of us yet

we’ll fight as long as we live

all eyes on the hidden door

to de lonely mountains

we’ll in the gathering storm

until we get our long forgotten gold

we ley under the misty mountains cold

in slumbers deep and dreams of gold

we must awake ou lives to make

and in darkness a torch we hold0

from long ago when lanterns burned

until this day our hearts have yearned

a fate unknown the arkenstone

we must awey ere break of they

to find our song for heart and sould

some folk we never forget

some folk we never forgive

haven’t seen the back of us yet

we’ll fight as long as we live

all eyes on the hidden door

to de lonely mountains

we’ll in the gathering storm

until we get our long forgotten gold

far ewey the

misty mountais cold

(Grazie a giuseppe per questo testo)

Далеко над туманними височіють гори

веди нас, стоячи на восьми

що було раніше побачте ще раз

це наше королівство далеке світло

вогняні гори під місяцем

слово не сказано, ми скоро будемо там

для дому пісня, яка відлунює

і всі, хто знайде нас, знають мелодію

деякі люди, яких ми ніколи не забуваємо

деякі люди, яких ми ніколи не прощаємо

ще не бачили спини

ми будемо боротися, доки ми живі

усі погляди на приховані двері

до самотніх гір

ми потрапимо в наростаючу бурю

поки ми не отримаємо наше давно забуте золото

ми ліли під туманними горами холодно

глибоко дрімає і мріє про золото

ми мусимо розбудити наш життя, щоб створити

а в темряві — смолоскип, який ми тримаємо0

з давніх-давен, коли горіли ліхтарі

аж до цього дня прагнули наші серця

невідома доля ковчегу

ми повинні боятися, перш ніж їх зламати

щоб знайти нашу пісню для серця та душі

деякі люди, яких ми ніколи не забуваємо

деякі люди, яких ми ніколи не прощаємо

ще не бачили спини

ми будемо боротися, доки ми живі

усі погляди на приховані двері

до самотніх гір

ми потрапимо в наростаючу бурю

поки ми не отримаємо наше давно забуте золото

далеко ewey

холодні туманні гори

(Grazie a giuseppe per questo testo)