Луна - FEDUK

Я всю ночь смотрел на Луну, и она сводила с ума.

Долететь до неё не могу, ей спуститься - не вариант.

Из-за километровых преград мы играем в гляделки опять.

Воздухом дышим, но в этом воздухе, слышишь - очень мало тебя.

В ожидании чуда в каждый раз, и когда

Смотрю на небо дольше всех, чтобы хоть что-то застать.

Тление искр, падают низко.

Внезапные полосы,

Вы там идите, а я пока здесь постою над пропастью!

Столько договоров!

Сколько мы раз хотели быть.

Снова и снова светишь, но нет тепла, снова начинаю выть -

И так всю жизнь, так всю жизнь.

К утру растаешь, и мне с этим жить, и мне с этим жить.

Я всю ночь смотрел на Луну, и она сводила с ума.

Долететь до неё не могу, ей спуститься - не вариант.

Из-за километровых преград мы играем в гляделки опять.

Воздухом дышим, но в этом воздухе, слышишь - очень мало тебя.

Я всю ніч дивився на Місяць, і вона зводила з розуму.

Долетіти до неї не можу, їй спуститися – не варіант.

Через кілометрові перешкоди ми граємо в глядалки знову.

Повітрям дихаємо, але в цьому повітрі, чуєш – дуже мало тебе.

В очікуванні дива щоразу, і коли

Дивлюся на небо найдовше, щоб хоч щось застати.

Тління іскор, падають низько.

Раптові смуги,

Ви там йдіть, а я поки що тут постою над прірвою!

Стільки договорів!

Скільки ми хотіли бути.

Знову і знову світиш, але немає тепла, знову починаю вити -

І так все життя, так усе життя.

На ранок розтанеш, і мені з цим жити, і мені з цим жити.

Я всю ніч дивився на Місяць, і вона зводила з розуму.

Долетіти до неї не можу, їй спуститися – не варіант.

Через кілометрові перешкоди ми граємо в глядалки знову.

Повітрям дихаємо, але в цьому повітрі, чуєш – дуже мало тебе.