The Apparition - Fates Warning

When the stars are right and you’re alone

Take a journey, lock the world up tight

Out of your mind

The hall beckons your presence, the doors

Open wide you’re to decide to turn back

Deep the bowels of this black abyss

Compelled I just can’t resist it, take me

Take me away take me away

I wanna know what’s deep within

Take me away

Drawing near someone passes through me

A silent entity never looking back I won’t dare

Evil eyes staring through he walls of stone

As I feared I travel not alone

Laughter’s echoes with the blatant wind

I have passed the threshold deep within me

Take me away take me away

I wanna know what’s deep within

Take me away

A voice of thunder said turn back

Tabernacle is forbidden

No mortal dares to enter here

I want to know

Flame is burning center of a fountain yearning, waters

Spring eternal, spiritual water physical fire

Above the center is sky, cold cold never-ness

Just vastness filled with stars upon stars

In the four corners of life are the golden mirrors

Reflecting what you are and what you are to be

In the first is a young boy white dove in

His hand, in the second is a warrior in Armour

In the third is the old man gold watch

In his hand fourth and last

No reflection at all

No reflection at all

No reflection at all

Waters rise toward physical fire, voice says

Tabernacle is forbidden never looking back I don’t

Dare

If the water touches the flame

Forever in darkness yes I’ll remain

White dove flies from the young boys hand

Through the mirror of the old man, only way out

Take me away take me away

I wanna know what’s deep within

Take me away

Take me away take me away

I wanna know what’s deep within

Take me away

Коли зірки правильні, а ти один

Здійсніть подорож, замкніть світ міцно

З глузду

Зал вабить своєю присутністю, двері

Широко відкрийте, щоб вирішити повернути назад

Глибоко надра цієї чорної прірви

Вимушений, я просто не можу встояти, візьми мене

Забери мене, забери мене

Я хочу знати, що всередині

Забери мене

Наближаючись, хтось проходить крізь мене

Мовчазна істота, яка ніколи не озирається назад, я не наважуся

Злі очі дивляться крізь кам’яні стіни

Боявся, я подорожую не сам

Відлуння сміху кричущим вітром

Я переступив поріг глибоко всередині себе

Забери мене, забери мене

Я хочу знати, що всередині

Забери мене

Голос грому сказав: повертайся

Скинія заборонена

Жоден смертний не наважується увійти сюди

Я хочу знати

Полум’я — палаючий центр фонтанної туги, води

Весна вічна, духовна вода фізичний вогонь

Над центром небо, холодне холодне небуття

Просто простори, наповнені зірками над зірками

У чотирьох кутках життя є золоті дзеркала

Відображення того, ким ви є і ким маєте бути

У першому — молодий хлопчик, білий голуб

Його рука, у другій — воїн у обладунках

У третій — золотий годинник старого

У його руці четвертий і останній

Не відображення загалом

Не відображення загалом

Не відображення загалом

Води піднімаються до фізичного вогню, говорить голос

Скинія заборонена ніколи не оглядатися назад

Дерзайте

Якщо вода торкається полум’я

Назавжди в темряві, так, я залишуся

Білий голуб летить з рук молодих хлопців

Через дзеркало старого єдиний вихід

Забери мене, забери мене

Я хочу знати, що всередині

Забери мене

Забери мене, забери мене

Я хочу знати, що всередині

Забери мене