Termes - Falsalarma

Bienaventurados son los pasos que dí en este barrio

Ya marqué un itirenario y Sabadell, Les Termes es mi vecindario

Del cual soy presidario imaginario, de este necesario

Y rutinario diario secreto de sumario

Hoy quizá seré un emisario, visionario, voluntario

Para ver lo que ocurre a diario

Alzar la voz con este orgullo en cualquier escenario

Proyectarlo al planetario

Y aunque verme Termes es mi barrio pues…

Hoy en mi diario faltan páginas

Son lágrimas por caminar y practicar en una vida rápida

Pero por lástima mi ánima ya vio su lápida

Y con vista de águilas ya divise escenas dramáticas

Tengo mi propia táctica y lo que pienso lo escribo

Motivo por el cual no os olvido aunque es relativo

Soy cautivo de recuerdos que cultivo

Por eso paso el tiempo encerrado en mi mismo

Y en el barrio en el que vivo

Escribo, recuerdo a mis viejos amigos

Compartimos la infancia en mi alma tenéis vuestro sitio

Sólo queda el consuelo del recuerdo ahora mismo

Y la nostalgia por los tiempos vividos perdidos en el olvido

Os recuerdo, y pierdo la noción del tiempo

Ser usuario de mi barrio lo llevo por dentro, es cierto

Quizá solo soy un simple niñato más

Que no piensa olvidar sus pasos en este barrio jamás…

Vine del barrio Les Termes, (la calle)

Aquí en el barrio (Termes, Termes, Termes)

Vine del barrio Les Termes, es mi mundo

Así es el barrio (Termes, Termes, Termes)

Vine de Campoamor a Termes

Con mis padres, mi hermano

En un Renault 12 blanco

Con una franja lateral verde

Era pequeño y apenas noté el cambio

El piso era amplio pero no tenía patio

Donde solía jugar y entretenerme

A la plaza pues, allí solíamos correr como gamos

Desde la petanca hasta la calle Caspe, con quien combatíamos

En partidos de fútbol a lo grande, rodillas con sangre

Aquí las porterías son palos de canastas de basket

Y empecé a hacer amigos como Iván, Marquitos

No caeréis en el olvido, aquí siguen reservados vuestros sitios

En el corazón siempre hay cavidad para el amor recibido

Una lágrima cayó por cada nombre escrito

Pero no siempre fue mal predominaba felicidad

Hasta que perdía el partido el Isaac y nos metía de hostias por ganar

Ay!

que momentos aquellos…

Luego vino el skate

Y con él se fueron los cristales de los pequeños comercios

Los mármoles negros, papeleras reventadas por los suelos

Y algún que otro perdigonazo de un vecino enfermo

Quejas por destrozos por hacer polvo el barrio entero

Que recuerdos y que lástima que cambie tanto los tiempos

Los niños ya no piensan en canicas ni en muñecos

Porque cambian los tiempos y el barrio queda en el recuerdo

Los niños ya no piensan en canicas ni en muñecos

Porque se ha sustituido el escondite por la play station

Vine del barrio Les Termes, (la calle)

Aquí en el barrio (Termes, Termes, Termes)

Vine del barrio Les Termes, es mi mundo

Así es el barrio (Termes, Termes, Termes)

No es que el barrio esté de pena

Pero nada que ver con lo que fue antes

De que mis colegas crecieran entre coca y jerna

Los únicos niños que juegan son de corta edad en compañía de sus papás

Para vigilar la bicicleta

Nadie se fía, hoy nadie se puede fiar ya

Cualquiera puede estar bajo fianza en chándal y tener cara de gran chaval

Esperando a morderte en cuanto caigas

Aquí cualquiera es chacal

Siempre y cuando no te conozcan de nada te mirarán mal, sin falta

Algunas cosas siguen igual

Los trapicheos de barrio siempre suenan en voz baja

Se comenta, se compra y se pasa la vida quieren ganarse

Y no quieren currar en fábricas poco los van a esclavizar

Ni en tiempos de pizarra, hoy en día cualquier barro si va

Te lo cuenta el que narra, 27 años me identifican

No se complican, viven la vida sin pensar

Porque el barrio es su lugar y a la vez su única salida

A pesar de todo, lo recuerdo como si fuese ayer

Cuantas partidas al bote vieron el atardecer

Sin nada que hacer, crecer por mero placer

Subo a comer o a coger el paraguas si arranca a llover (¡bien!)

Volvería a nacer y sin pensarlo ni una sola vez

Porque mucho se me escapa, esta pequeña memoria de pez

En la que indago, naufrago en mi lago

En busca de recuerdos que guarda un cerebro tan desordenado

Pero todo ha cambiado, el barrio ya no es como era

La adicción causa estragos y la ambición se va a la papelera

No puedo hacer nada por mucho que quiera

Antes cigarros a escondidas al calleja y vuelve a la carrera

Hoy no se esconden de ninguna manera

Los críos ven como sus padres pasan tela bajo las viseras

Creo que en el fondo lo único que no ha cambiado en el barrio

Es el ron quemado con la habaneras

Vine del barrio Les Termes, (la calle)

Aquí en el barrio (Termes, Termes, Termes)

Vine del barrio Les Termes, es mi mundo

Así es el barrio (Termes, Termes, Termes)

Благословенні кроки, які я зробив у цьому районі

Я вже позначив маршрут, а Сабадель, Ле-Терм – це мій район

Якого я уявний в'язень, цього необхідного

І звичайний таємний зведений щоденник

Сьогодні, можливо, я буду емісаром, візіонером, волонтером

Щоб побачити, що відбувається щодня

Підвищуйте свій голос із цією гордістю на будь-якій сцені

Спроектуйте його на планетарій

І хоча бачити мене, Термес, це добре для мого району…

Сьогодні в моєму щоденнику бракує сторінок

Це сльози від ходіння і вправ у швидкому житті

Але з жалю душа вже бачила його надгробок

І орлиним оком я вже бачив драматичні сцени

У мене є своя тактика і те, що я думаю, я пишу

Причина, чому я не забуваю тебе, хоча це відносно

Я в полоні спогадів, які плекаю

Тому я проводжу час замкнутий в собі

І в районі, де я живу

Пишу, згадую своїх старих друзів

Ми ділимо дитинство в моїй душі у тебе є своє місце

Зараз залишається лише затишок спогадів

І ностальгія за тим часом, що прожила, загубилася в забутті

Я згадую тебе і втрачаю почуття часу

Будучи користувачем свого району, я ношу це всередині, це правда

Можливо, я просто ще один маленький нахаба

Що він ніколи не має наміру забувати свої кроки в цьому районі...

Я приїхав з району Les Termes, (вулиця)

Тут по сусідству (Термес, Термес, Термес)

Я приїхав із району Ле Терм, це мій світ

Це околиці (Термес, Термес, Термес)

Я приїхав із Кампоамора в Термес

З батьками, братом

На білому Рено 12

Із зеленою смугою збоку

Він був маленьким, і я ледь помітив зміни

Квартира була просторою, але не мала патіо

Де я грав і розважався

Ну, на майдан, там ми, як олені, бігали

Від петанку до вулиці Каспе, з якою ми билися

У великих футбольних іграх закривавлені коліна

Тут ворота - ключки від баскетбольних кошиків

І я почав заводити друзів, як Іван, Маркітос

Вас не забудуть, ваші місця тут ще зарезервовані

У серці завжди є порожнина для отриманої любові

За кожне написане ім’я капала сльоза

Але не завжди було погано, перемагало щастя

Поки Айзек не програв гру і не влаштував нам пекло за перемогу

О!

які ті моменти...

Потім з’явився скейтбординг

А з ним пішли вікна малого бізнесу

Чорний мармур, урни для сміття лопаються на підлозі

І випадковий постріл від хворого сусіда

Скарги на руйнування за запорошення всього мікрорайону

Які спогади і як шкода, що часи так змінюються

Діти більше не думають про кульки чи ляльки

Бо часи змінюються, а околиці залишаються в пам'яті

Діти більше не думають про кульки чи ляльки

Бо на зміну хованкам прийшов play station

Я приїхав з району Les Termes, (вулиця)

Тут по сусідству (Термес, Термес, Термес)

Я приїхав із району Ле Терм, це мій світ

Це околиці (Термес, Термес, Термес)

Справа не в тому, що сусідство болить

Але нічого спільного з тим, що було раніше

Що мої колеги виросли між кокою та джерною

Єдині діти, які грають, - це маленькі діти в компанії своїх батьків

Щоб стежити за велосипедом

Ніхто не вірить, сьогодні вже нікому не можна довіряти

Будь-хто може бути під заставою в спортивному костюмі і мати обличчя чудової дитини

Чекає, щоб вкусити вас, коли ви впадете

Тут будь-хто шакал

Поки вони вас зовсім не знають, вони обов'язково будуть погано дивитися на вас

деякі речі залишаються незмінними

Сусідська метушня завжди звучить впівголоса

Вони коментують, купують і витрачають життя на бажання заробити

А на заводах працювати не хочуть, мало їх поневолять

Навіть не в шиферні часи, сьогодні будь-яка грязь робить

Той, хто розповідає, каже вам, 27 років ідентифікують мене

Вони не ускладнюють, живуть життям, не замислюючись

Бо околиці – це його місце і водночас єдиний вихід

Незважаючи ні на що, я пам'ятаю це, наче це було вчора

Скільки гри до човна бачив захід сонця

Нічим зайняти, вирощувати для простого задоволення

Я йду поїсти або беру парасольку, якщо почнеться дощ (добре!)

Я б народився заново і не подумав жодного разу

Тому що багато чого вислизає від мене, цієї маленької рибки пам’яті

У якому я розслідую, я зазнаю корабельної аварії у своєму озері

У пошуках спогадів, які зберігає такий безладний мозок

Але все змінилося, околиці вже не ті, що були

Залежність сіє хаос, а амбіції йдуть нанівець

Я нічого не можу зробити, як би я не хотів

Перед тим, як пронести сигарети в провулок і повертається до гонки

Сьогодні вони ніяк не ховаються

Діти спостерігають, як батьки простягають тканину під козирками

Я думаю, що в глибині душі єдине, що не змінилося в сусідстві

Це палений ром з хабанерами

Я приїхав з району Les Termes, (вулиця)

Тут по сусідству (Термес, Термес, Термес)

Я приїхав із району Ле Терм, це мій світ

Це околиці (Термес, Термес, Термес)