Omega - Falsalarma

Es cierto, que casi nunca tiene miedo a nada

Que ya conoce bien el juego y sus jugadas

Desde aquella prohibida manzana

Vuelan bandadas armadas de cuervos

Siervos del mal esperando una llamada

Para mostrarle la entrada al aberno

Llevarlo al infierno

Y verlo inmerso en lo perverso

Mientras el universo queda en manos del humano

Que es quien lo construye

Se le atribuye el nombre del hombre al que lo destruye

Por tropezar mil veces en la misma piedra

Los errores se pagan por mucho que trepe cual yedra

Le sigue la fatalidad de cerca, es terca

Con un nudo en su cuerda, esquívala

Por mucho que sepas se acerca

Todo y sabiendo esto el hombre vive al limite

Participe, de esa supuesta conviccion de artifice

Se deshinibe apostando a su suerte y sigue

La muerte vive entre nosotros esperando tu declibe

Y Ella está tan segura, de que va a llevarte

Va a ganarte, que una vida de ventaja va a dejarte

Para que puedas relajarte y mofarte de la vida

Y el dia que menos lo esperes la muerte te castiga

Porque tanto mal haces y tanto mal te llega

Esa guadaña no es para ninguna siega

El hombre vive al limite y sobrepasa fronteras

La muerte no perdona y siempre llega a nuestra omega

En esta tierra, cuando el circulo siempre se cierra

La habilidad de la fatalidad no es ciega

Estate preparado en el momento menos esperado

Tarde o temprano siempre nos llega nuestra omega

Tanto mal haces, tanto mal te llega

Aunque la bondad no cuenta si le han puesto precio a tu cabeza

Defensa no existe, rezar es tonteria

Es muy triste que el destino esté escrito por un cualquiera

Tropezamos con la misma piedra

La primera pregunta es ¿por qué?

La segunda ¿Cuál de ellas me lleva?

No pienses más le digo

Dolido mendigo del vertigo

Ante la situacion de tener que irme contigo

Asi de crudo La vida eterna no existe

Junto a un ser como tu y yo

Cobayas de estudio

Es imposible detener el diluvio

No tienes solución

Por mucho que te mojes seguirás estando por dentro sucio

Es imposible luchar, las posibilidades son nulas

Solo escuchar ayuda, plantearte las dudas

Por si cambias de lugar para estar a la altura

De lo que se avecina en vidas futuras

No hay que dudar, disfruta

Me aparto si no hay logica

Vivo la vida como si fuera la ultima

Ostia tras ostia

Como si no nos quedan dos telediarios

Ella espera en silencio

Hasta que nos toque a cada uno el turno de marcharnos

Nada la frena, de nada sirve rezar

Intenta dejar la huella en esta esfera sin nada, esperar

Aunque el tiempo no lo decidas tu, sino ella

Tarde o temprano nos llegara a todos nuestra omega

En esta tierra, cuando el circulo siempre se cierra

La habilidad de la fatalidad no es ciega

Estate preparado en el momento menos esperado

Tarde o temprano siempre nos llega nuestra omega

Правда, він майже ніколи нічого не боїться

Хто вже знає гру та її грає добре

З того забороненого яблука

Летять озброєні зграї ворон

Слуги зла чекають дзвінка

Щоб показати вам вхід до аберно

забери його до біса

І побачити його зануреним у збочене

Поки всесвіт залишається в руках людини

Хто є хто його будує

Їй приписують ім'я людини, яка її руйнує

За те, що тисячу разів спіткнувся об той самий камінь

Помилки оплачуються, скільки б я не лазив, як плющ

Дум слідує за нею, вона вперта

З вузлом на мотузці ухиляйтеся від неї

Наскільки ви знаєте, це наближається

Все і знання цієї людини живе на межі

Прийміть участь у цьому передбачуваному переконанні в штучності

Він розгальмовує себе, зробивши ставку на удачу, і продовжує

Смерть живе серед нас, чекаючи твого занепаду

І вона така впевнена, що забере тебе

Це переможе вас, що все життя переваги залишить вас

Так ви можете розслабитися і посміхнутися з життя

І того дня, коли ти цього найменше очікуєш, смерть карає тебе

Тому що ви робите так багато поганого і стільки шкоди завдається вам

Та коса не для якого врожаю

Людина живе на краю і долає кордони

Смерть не прощає і завжди досягає нашої омеги

На цій землі, коли коло завжди замикається

Здатність приречення не є сліпою

Будьте готові, коли найменше очікуєте

Рано чи пізно наша омега завжди приходить

Ви робите стільки шкоди, стільки шкоди приходить до вас

Хоча доброта не в рахунок, якщо твою голову поклали ціну

Захисту не існує, молитися — нісенітниця

Дуже сумно, що долю пише будь-хто

Ми спіткнулися об один і той же камінь

Перше питання чому?

Другий, хто з них мене бере?

Не думай більше, я йому кажу

боляче жебрак запаморочення

Зіткнувшись із ситуацією, коли потрібно йти з вами

Цього грубого Вічного життя не існує

Разом із такою істотою, як ми з тобою

вивчати морських свинок

Зупинити потоп неможливо

у вас немає рішення

Скільки б ти не промок, ти все одно будеш брудним всередині

Боротися неможливо, шанси нульові

Допомагає просто слухати, ставити питання

У випадку, якщо ви поміняєтеся місцями, щоб бути на висоті

Про те, що чекає в майбутньому житті

Не потрібно вагатися, насолоджуйтесь

Я відвертаюся, якщо немає логіки

Я проживаю життя, наче воно останнє

господар за господарем

Ніби в нас не залишилося двох випусків новин

Вона мовчки чекає

Поки не настане черга кожного з нас піти

Її ніщо не зупиняє, немає сенсу молитися

Спробуйте нічим залишити знак на цій сфері, почекайте

Хоча час вирішуєте не ви, а вона

Рано чи пізно наша омега дійде до нас усіх

На цій землі, коли коло завжди замикається

Здатність приречення не є сліпою

Будьте готові, коли найменше очікуєте

Рано чи пізно наша омега завжди приходить