Deja Que Gaste Saliva - Falsalarma, Morodo

Me sabe a poco eso de estar con los pies en la tierra

Medio loco por la sensación de habitar en el planeta erróneo

A la espera de que un tumor nos lleve al hoyo

Si somos lo que comemos, con eso te lo digo todo

La tele el opio, el mundo un laboratorio

Tu dios dispara a matar, con la paz no hace negocio

Si quiero ver más allá, mejor que me tapen los ojos

Y así soñar con ese lugar con calidad para todos

El conformismo social reina

Todo comienza cuando el problema tira abajo tu puerta

A la larga nuestra dignidad quedará en ruinas

Pero eso a muchos les importa una mierda como el Nobel a Dylan

Deja que gaste saliva

Mientras entierran mi coherencia a cal viva

Por ser distinto, eso que aspiro

Deja que gaste saliva

Aunque a veces haya que hacer algo malo

Para evitar algo peor, no sé si me pillas

No sé si lo ves, el marrón es enorme

Soy más humano que «ser» aunque me tilden de hombre

La honestidad cabe en un sobre, de sobra se sabe

Pero interesa más que Messi anote aunque se pase hambre

Todo irá bien mientras no falte

No puede haber ley por encima de la decencia

La justicia comprada no señala al culpable

Mientras el que roba gallinas muere de pena cumpliéndola

¡Deja que gaste saliva!

Déjame que gaste saliva y que prenda sativa

Y que encuentre una salida viendo el bosque desde arriba

Y digo ¡Woh!

Negociando el precio de la vida

En este mundo enfermo y suicida

Ya hay presos del IVA

Jóvenes en paro y familia

Demasiado cuerpo a la deriva

Y hay sangre en la herida

¡Woh!

Patria dividida

Yo, Santo, Titó, dejen que gaste saliva

Yo…

Yo no quisiera poder ver por encima de esos árboles

Dice que hay vida después de estar emparedado en mármoles

De momento nada de esto me viene de nuevo

Siempre hay un tonto que entrega el testigo a otro tonto que coge el relevo

No encaja Tente y Lego

Si no acudimos a votar

Nos vamos a quejar cuando pase lo que pasa luego

Soplando se aviva ese fuego, y no se apaga

En la mirada reflejada la jugada con cartas trucadas

¡Va!

Delgada línea que separa

La razón de esa fuerza que no soluciona nada

Y nada pasa siempre que haya Liga

Mientras la educación de este país

Cabe en un puto Pen de 4 Gigas

Vergüenza y miedo a partes iguales

La sanidad que necesito no está en hospitales

Porque unos hacen lo que pueden y otros ni se mueven

La utilidad de un libro ya es para calzar un mueble

Y ya sé que les duele

Pero a menudo se confunden tradiciones con costumbres qué mal huelen

Soñando con mochilas de Mayweather

Soy el inquilino que cambia el bombín porque ya no se puede

¡Menudo asco!

Los sindicatos ya se mean en las botas del obrero y se cagan en su casco

Y mientras tanto y sin alternativa

Aquí seguimos esperando a que Corea pierda el norte en exclusiva ¡Deja que

gaste saliva!

Déjame que gaste saliva y que prenda sativa

Y que encuentre una salida viendo el bosque desde arriba

Y digo ¡Woh!

Negociando el precio de la vida

En este mundo enfermo y suicida

Ya hay presos del IVA

Jóvenes en paro y familia

Demasiado cuerpo a la deriva

Y hay sangre en la herida

¡Woh!

Patria dividida

Yo, Santo, Titó, dejen que gaste saliva

Я мало знаю про те, щоб стояти на землі

Напівбожевільний від відчуття, що живу не на тій планеті

Чекаємо, поки пухлина забере нас до ями

Якщо ми є те, що ми їмо, то я скажу тобі все

Телебачення опіум, світ лабораторія

Ваш бог стріляє, щоб убити, з миром він не робить справи

Якщо я хочу бачити далі, краще прикрийте мені очі

І тому мрійте про це місце з якістю для всіх

Панує соціальний конформізм

Все починається, коли біда виламує двері

У довгостроковій перспективі наша гідність буде знищена

Але багатьом наплювати на Нобелівську премію Ділану

нехай витрачає слину

Поки мою зв'язність закопують негашеним вапном

За те, що бути різним, до чого я прагну

нехай витрачає слину

Хоча іноді доводиться робити щось не так

Щоб уникнути чогось гіршого, я не знаю, чи ви мене розумієте

Я не знаю, чи ви це бачите, коричневий величезний

Я більше людина, ніж «істота», навіть якщо вони називають мене людиною

Чесність вміщається в конверт, це всім відомо

Але цікавіше те, що Мессі забиває, навіть якщо він голодний

Все буде добре, поки я не сумую

Не може бути закону вище пристойності

Куплене правосуддя не вказує на винних

А той, хто краде курей, вмирає з горя, виконуючи це

Дайте мені подих даремно!

Дозволь мені витратити слину та цей одяг сатива

І знайти вихід, побачивши ліс згори

І я кажу: ой!

Переговори про ціну життя

У цьому хворому і суїцидальному світі

ПДВ-в'язні вже є

Безробітна молодь і сім'я

Занадто сильно дрейфує тіло

А в рані кров

ой!

батьківщина розділена

Я, Санто, Тіто, дозвольте мені втрачати подих

я…

Я не хочу бачити за тими деревами

Каже, що після того, як його замурували в мармур, є життя

На даний момент нічого з цього не приходить до мене знову

Завжди є дурень, який передає естафету іншому дурню, який бере її

Не підходить до Tente і Lego

Якщо ми не підемо голосувати

Ми будемо скаржитися, коли станеться те, що станеться далі

Роздмухавши той вогонь, оживляється, і він не гасне

У відображеному погляді грайте картами з фокусами

йде!

тонка лінія, що розділяє

Причина в тій силі, яка нічого не вирішує

І нічого не відбувається, поки є Ліга

Тоді як освіта цієї країни

Поміщається в довбану ручку на 4 гігабайти

Сором і страх в рівній мірі

Зцілення, яке мені потрібно, не в лікарнях

Бо одні роблять те, що можуть, а інші навіть не рухаються

Корисність книги вже полягає в тому, щоб вмістити предмет меблів

І я знаю, що це болить

Але традиції часто плутають зі звичаями, які погано пахнуть

Мрію про рюкзаки Mayweather

Я орендар, який змінює казанок, тому що це вже неможливо

Що за фу!

Профспілки вже мочать робітнику в чоботи і насрать йому в каску

А між тим і безальтернативно

Тут ми ще чекаємо, щоб Корея втратила північ виключно Нехай

задихатися!

Дозволь мені витратити слину та цей одяг сатива

І знайти вихід, побачивши ліс згори

І я кажу: ой!

Переговори про ціну життя

У цьому хворому і суїцидальному світі

ПДВ-в'язні вже є

Безробітна молодь і сім'я

Занадто сильно дрейфує тіло

А в рані кров

ой!

батьківщина розділена

Я, Санто, Тіто, дозвольте мені втрачати подих