Character - Falling Forward

I rage this war against myself

And I’m not the only casualty.

No ones leaving this play alive,

This play of mass tranquility.

Curtain call and then I walk,

Curtain drops I stumble fall.

Tripped by my material needs

I look out to the gawking creed.

Silent whisper becomes a roar.

I pick myself up off the floor

And I was forced to bow down

To a crowd laughing at me.

I rage this war against myself

And I’m not the only casualty.

Take ten paces back and fire

And see who falls first to their knees.

Don’t hunt the man thats lost his feelings,

Because he will die alone and waking.

Waiting for someone to serve him,

But I’ll bite the hand that tries to feed me.

And I raise my hand

High above the others

In the call for truth,

But invisible boy can’t speak.

He screams awake at night.

With all these feelings

Can they have some meaning

What am I trying to prove?

We raise our hands for the fight,

The fight in which we’ll lose.

This blind man won’t lead the blind,

Because this blind man knows no more than you.

We pray for change but I can’t pray.

A heart worth none in this senseless age,

A fortress lost in one short toss.

Ashes to ashes we all fall.

What a surprise when you look in my eyes,

Did you expect something more from me This grand Disguise?

Look in my eyes

Is it not what a mans suppose to be.

Look in my eyes, disguise.

Teach a boy just what to be.

Look in my eyes, disguise.

You prayers took this freedom,

Locked from me.

Is this freedom on his knees,

This child lies.

Locked from me.

Я розпалюю цю війну проти самого себе

І я не єдина жертва.

Ніхто не залишить цю виставу живим,

Ця гра масового спокою.

Завіса, а потім я йду,

Завіса падає, я спотикаюся, падає.

Збитий моїми матеріальними потребами

Я дивлюсь на зряче віросповідання.

Тихий шепіт стає ревом.

Я піднімаюся з підлоги

І я був змушений вклонитися

До натовпу, який сміється наді мною.

Я розпалюю цю війну проти самого себе

І я не єдина жертва.

Відійдіть на десять кроків назад і стріляйте

І подивіться, хто першим впаде на коліна.

Не полюйся на людину, яка втратила почуття,

Тому що він помре один і прокинувшись.

Чекаючи, щоб хтось його обслужив,

Але я вкусю руку, яка намагається нагодувати мене.

І я піднімаю руку

Високо над іншими

У заклику до правди,

Але невидимий хлопчик не може говорити.

Він кричить, прокидається вночі.

З усіма цими почуттями

Чи можуть вони мати якесь значення

Що я намагаюся довести?

Ми руки піднімаємо до бою,

Бій, у якому ми програємо.

Цей сліпий не поведе сліпих,

Тому що цей сліпий знає не більше, ніж ви.

Ми молимося про зміни, але я не можу молитися.

Серце, яке нічого не варте в цей безглуздий вік,

Фортеця, втрачена одним коротким кидком.

Прах до попелу ми всі падаємо.

Який сюрприз, коли ти дивишся мої в очі,

Ви очікували від мене чогось більшого Це грандіозне маскування?

Подивися в мої очі

Хіба це не те, що мають бути чоловіки.

Подивися в мої очі, маскуйся.

Навчіть хлопця, ким він має бути.

Подивися в мої очі, маскуйся.

Ви молитвами взяли цю свободу,

Заблоковано від мене.

Невже ця свобода на колінах,

Ця дитина бреше.

Заблоковано від мене.